Під час онлайн дискусій "Галерея реформ", в рамках розгляду антикорупційної реформи(а саме, роботи Вищого антикорупційного суду), ми отримали багато запитань до спікера, судді ВАКС, Олега Федорова.
Що саме цікавить громадян про роботу суду?
Досвід яких європейських країн суд використовує у своїй діяльності? Чому саме цих країн?
У першу чергу досвід інших країн мав велике значення в процесі формування самого ВАКС. Створення ВАКС було вимогою саме європейських партнерів України.
Основне значення європейський досвід мав у процесі розробки механізму відбору суддів до ВАКС. Вимога щодо участі у відборі представників громадськості та міжнародних експертів була ключовою рекомендацією європейських країн. Досвід участі у відборі представників громадськості також використовувався і при формуванні антикорупційних судів в Індонезії, який також брався до уваги.
Саме цей досвід приніс найбільш ефективний і видимий результат, який був високо оцінений як на національному так і на міжнародному рівні. Особлива процедура відбору до ВАКС дала дійсно відчутний результат, оскільки саме її застосування дозволило прозоро відібрати дійсно професійних та доброчесних кандидатів.
Як і в Словаччини, кандидати у судді ВАКС повинні були пройти спеціальну перевірку для підтвердження відсутності будь-яких негативних факторів, які б могли бути використані для шантажу чи інших форм незаконного впливу на них, тобто перевірку на доброчесність та відсутність досвіду, який може скомпрометувати авторитет суду.
Також, досвід інших країн вивчався і при обранні тієї моделі, за якою діятиме спеціалізований суд в Україні. Так, за прикладом Болгарії, Індонезії та Малайзії в Україні система антикорупційних судів включає як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції.
Також роль досвіду інших країн помітна і в питанні предметної юрисдикції суду. Так, у Хорватії та Словачинні, як і в Україні, спеціалізований антикорупційний суд користується виключною юрисдикцією стосовно справ про корупційні злочини топ-посадовців. У Філіппінах такий спеціалізований суд розглядає справи лише стосовно високопоставлених державних службовців. Також останніми змінами до законодавства обмежено підсудність спеціалізованого суду у Філіппінах за ознакою розміру завданих збитків. У Камеруні Спеціальний кримінальний суд розглядає лише справи про заволодіння майном у особливо великих розмірах.
Що стосується безпосередньо діяльності ВАКС щодо розгляду кримінальних справ, то за своєю формою він мало чим відрізняється від такого ж розгляду в судах загальної юрисдикції, оскільки судді керуються вимогами одних і тих самих нормативно-правових актів щодо здійснення кримінального провадження. Досвід європейських країн щодо процедури розгляду кримінальних справ не завжди є релевантним з огляду на об'єктивну різницю між правовими системами і законодавчою базою, а тому питання щодо його перейняття в правову систему України це більше про законодавчі зміни. Разом з тим, в тій частині, в якій цей досвід може бути впроваджений безпосередньо в практичну діяльність, він неодмінно використовується, зокрема це стосується практики Європейського суду з прав людини.
Особливості розгляду кримінальних проваджень за ст. 368-5 (з урахуванням рішення КСУ).
Так, КК України доповнено новою ст. 368-5 "Незаконне збагачення", згідно з якою набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років..
розслідування злочину здійснюватиметься детективами Національного антикорупційного бюро України.
обов’язок доведення незаконного збагачення саме як різниці у вартості між набутими активами та законними доходами повністю покладається на орган досудового розслідування; (з диспозиції статті усунено формулювання, яке стало підставою для визнання норми неконституційною);
підвищено мінімальний поріг притягнення до кримінальної відповідальності - розмір активів, що перевищують офіційні доходи має перевищувати шість тисяч п'ятсот НМДГ (близько 6,5 млн. грн).
чітко визначено перелік законних джерел одержання доходів; зокрема здійснено прив'язку до джерел, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції", доходи від яких підлягають обов'язковому декларуванню;
санкція статті не передбачає такого додаткового виду покарання як конфіскація.
Особливості розгляду справ про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Крім доповнення Кримінального кодексу України ст. 368-5, якою передбачено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, зазначеним Законом також внесено зміни до ЦПК України, згідно з якими Вищий антикорупційний суд розглядає також справи про визнання активів необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави. Зокрема, ст. 290 ЦПК України передбачає, що позов про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави пред'являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності цим законом, якщо різниця між їхньою вартістю та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо доходів від цих активів.
Особливості інституту цивільної конфіскації:
• позов про визнання необґрунтованими активів може подаватись без наявності обвинувального вироку стосовно особи. Конфіскація незаконних активів посадовців відбуватиметься за рішенням суду у цивільному процесі;
• позови подаються представниками Національного антикорупційного бюро України або Офісу Генерального прокурора;
позов пред’являється, зокрема, до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у випадку якщо різниця між її активами та офіційними доходами перевищує 1,05 млн. грн. але нижче від 6,2 млн. грн. (вище цього порогу настає кримінальна відповідальність за ст. 368-5 КК України).
обов’язок доказування зв’язку активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованості лежить на НАБУ або ГПУ. Водночас, у разі наведення таких даних доказування факту обґрунтованості активів покладається на відповідача;
у цивільному процесі застосовуватиметься стандарт доказування "баланс ймовірностей" замість стандарту "поза розумним сумнівом", який притаманний кримінальному процесу; Так, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, докази якої були більш переконливими у порівнянні з доказами іншої сторони.
для збирання доказів НАБУ має використовувати повноваження, передбачені їх профільним законом, тобто виключно ті, які вони мають поза межами здійснення досудового розслідування (запити на надання інформації, виписки із банків, тощо). Разом з тим, не виключено, що вони використовуватимуть матеріали зібрані в межах кримінального провадження шляхом проведення слідчих (в т.ч. негласних) дій.
Якою є перспектива "довговічності" роботи ВАКС? Зважаючи на діяльність схожих інституцій в інших країнах, де наразі такий орган більше не завантажений дійсно важливими і резонансними справами. Чи не призведе це до розширення юрисдикції ВАКС? Чи розглядались таке питання щодо розширення?
Наразі таке питання ні в кого не виникало і подібні законодавчі ініціативи відсутні. Разом з тим, слід зауважити, що на законодавчому рівні підсудність ВАКС пов'язана із підслідністю НАБУ. Остання, в свою чергу, обмежена саме злочинами у сфері "топ-корупції". Якщо подивитись на ч. 5 ст. 216 КПК, якою визначена підслідність НАБУ, то можна побачити, що вона обмежується по-перше - суб'єктним складом (вищі посадові особи) і по-друге - великими розмірами збитків або неправомірної вигоди. Саме тому питання щодо розгляду "несерйозних" справ вирішено на законодавчому рівні.
Хоча про розширення юрисдикції ВАКС можна казати в контексті нещодавніх змін щодо запровадження інституту цивільної конфіскації. Однак очевидно, що її запровадження не було обумовлене необхідністю "завантажити" ВАКС більшою кількістю справ.
Чи було досягнуто цілей, які ставились перед початком створення ВАКС?
Про досягнення всіх цілей, які ставились перед створення ВАКС говорити зарано, оскільки пройшло менше року від запуску роботи суду.
Водночас початковий етап становлення ВАКС як незалежної інституції в судовій системі України завершено.
Що стосується конкретного розгляду кримінальних проваджень, то розгляд більшості з них відбувається набагато швидше ніж до моменту передачі їх до ВАКС. (Статистика розгляду справ та проблеми з якими стикається ВАКС були наведені у доповіді).
Чи є створення ВАКС дійсно завершенням розбудови антикорупційної системи України?
Створення ВАКС це дійсно істотний крок на шляху реалізації антикорупційної реформи, однак лише в частині засобів кримінально-правового впливу на прояви корупції. Разом з тим, це лише один з рівнів, на якому держава має реагувати на таке явище, і саме лише існування системи спеціалізованих правоохоронних та судових органів його не викорінить. Багато антикорупційних інституцій досі знаходяться на етапі свого становлення або переформатування, нещодавно тільки відбулось перезавантаження НАЗК, очікується такий самий шлях для АРМА, відбувається добір нових прокурорів до САП, реформується регулювання діяльності викривачів. Очікується реформування органів суддівського самоврядування, заплановано дуже багато законодавчих змін у сфері запобігання і протидії корупції, а також діяльності антикорупційних органів, аби останні могли бути дійсно ефективними та незалежними інституціями, які зможуть виконувати покладені на них завдання поза залежністю від кадрових рішень від постійних змін політичних лідерів.
Насправді попереду ще дуже довгий шлях для того, щоб можна було твердо сказати, що антикорупційна система в Україні завершила свою розбудову.
Головні пункти реформи та чи ефективна вона на думку спікера? Які роботи проводяться над удосконаленням даної реформи та які зміни у цій реформі стались за останні декілька місяців?
Масштабна антикорупційна реформа розпочалась п'ять років тому і триває досі. За цей час відбулось надзвичайно багато змін, як торкнулись кожного українця.
запрацювала повноцінна антикорупційна інфраструктура - Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідують злочини, Вищий антикорупційний суд розглядає справи щодо таких злочинів, Національне агентство з питань запобігання корупції аналізує декларації чиновників, а Агентство з розшуку та менеджменту активів управляє майном корупціонерів, набутим незаконно;
реформовано закриту та одну з найбільш корумпованих сфер - це сфера державних закупівель та державних аукціонів, шляхом запровадження електронної системи публічних закупівель ProZorro та електронної торгової системи ProZorro.Продажі, а якій продають майно неплатоспроможних банків і відбувається мала приватизація. Орендувати й продавати активи державної та комунальної власності відтепер можуть всі охочі. Система ProZorro отримала міжнародні нагороди за ефективність та лідерство у сфері відкритих даних, а ProZorro.Продажі відзначена як кращий антикорупційний стартап.
запуск е-декларування;
запроваджено антикорупційну експертизу нормативно-правових, які приймає ВРУ;
відкрито доступ до масиву державних реєстрів;
запроваджено відкритий та підзвітний процес приватизації державного майна;
тощо.
Разом з тим, реформа триває і є досить великий план дій щодо удосконалення вже створених інституцій та запровадження нових систем.
З останніх змін, що відбулись в процесі реалізації антикорупційної реформи, це:
- розпочато перезавантаження НАЗК;
- зняття депутатської недоторканності задля уможливлення притягнення їх до кримінальної відповідальності, в тому числі, за корупційні злочини;
- надання НАБУ права самостійного проведення НС(Р)Д;
- запровадження інституту викривачів;
- повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення;
Щодо заходів, які мають вживатись для збільшення здобутків цієї реформи, то їх досить багато:
- реформування органів суддівського самоврядування задля забезпечення повноцінного функціонування незалежної та професійної судової гілки влади;
- забезпечення політичної незалежності та інституційної спроможності антикорупційних органів;
- позбавлення СБУ повноважень у сфері протидії економічним та корупційним злочинам;
- перегляду порядку призначення і звільнення з посади очільників антикорупційних та правоохоронних органів, щоб зробити цей процес більш стійким до політичного впливу і більш зосередженим на об'єктивних критеріях щодо професійних якостей кандидатів.
- удосконалення системи дисциплінарної відповідальності працівників судових, правоохоронних органів, та державних службовців органів виконавчої влади;
- удосконалення положень Кримінального Кодексу щодо відповідальності за корупційні злочини;
- тощо;
Як покарати суддю, або куди скаржитись, якщо суддя по суті приймає нечесні рішення і у явному зговорі із протилежною стороною?
Якщо Вам відомі конкретні факти недоброчесної поведінки судді, які мають ознаки корупційного кримінального правопорушення, то Ви можете звернутись із заявою про вчинення злочину до Національного антикорупційного бюро України.
Якщо поведінка судді свідчить про наявність в його діях складу дисциплінарного проступку, то Ви можете звернутись зі скаргою на його дії до Вищої ради правосуддя;
У разі ж незгоди з прийнятими судами першої інстанції рішеннями, сторони провадження мають право оскаржити їх в апеляційному чи касаційному порядку до суду вищого рівня.
Команда ГО "СМАРТ МЕДІА" висловлює глибоку повагу Олегу Федорову за відкритість, готовність відповідати на питання громадян та участь у просвітницьких заходах, що є важливим компонентом комунікації антикорупційної реформи.