«Зручне місто повинне бути зручним для всіх». Цією фразою можна визначити інклюзивність міської інфраструктури та міського простору. Що в свою чергу визначає «європейськість» мегаполісу. А Харків дуже хоче виглядати по-європейськи. Все-таки у міста є чотири нагороди Ради Європи, про які так люблять говорити в муніципалітеті. Тому проекти по інклюзії стали невід'ємною частиною міських програм в галузі освіти, інфраструктури та транспорту. Безумовно, після радянського ігнорування інвалідів та їх прав вільно пересуватися в міському просторі, відразу зробити Харків інклюзивним неможливо, але, при цьому, частина спроб, які здійснюються, більше схожі на розтрату та халатне ставлення до проектів.
Світлофори зі звуком
У Харкові близько 350 світлофорів. Про те, що вони потрібні для того, щоб дорогу переходили й незрячі, радянські проектувальники особливо не замислювалися, при тому, що в місті тільки офіційно проживає понад 2,5 тисячі людей з інвалідністю по зору. Світлофори із звуковим сигналом – метрономи – раніше в місті були рідкістю, стояли лише в місцях компактного проживання й роботи незрячих, на перехресті Клочківська/Українське товариство сліпих.
У 2007 році на перехресті проспекту Правди та вулиці Сумської був встановлений перший голосовий світлофор. Тоді він обійшовся в суму близько 3000 грн, а гроші виділили меценати. Світлофор не просто давав сигнали, але і говорив фрази «Перехід через вулицю дозволено!», «Завершуйте перехід!» і «Перехід заборонено!». Цей формат є значно зручнішим для незрячих, ніж просто метроном, але від ідеї оснащати таким чином всі світлофори у Харкові відмовилися та повернулися навіть на цьому перехресті до використання метронома, хоча йшлося про вітчизняну розробку.
При цьому лише за 2017-2019 рр, за даними Департаменту інфраструктури, у Харкові звуковими пристроями обладнано 228 світлофорних груп, тобто майже дві третини всіх світлофорів міста. Насправді ж, більшість світлофорів зі списку, який надають чиновники, не використовують звуковий сигнал під час переключання. Тобто або вони обладнанні ним виключно на папері, або система чомусь відключена. Тобто йдеться або про розтрату, або про халатність.
Далі – більше. Якщо проаналізувати бюджети розвитку Харкова за 2017, 2018, 2019 рр., ми побачимо, що дійсно на реконструкцію світлофорних груп кожного року виділяються величезні кошти: лише у 2019 році на реконструкцію таких об`єктів було виділено понад 80 млн гривень. При цьому зі списку в 60 об`єктів менше половини реконструюють з урахуванням потреб незрячих.
При цьому реконструкція коштує чималих грошей: в середньому від 300 тисяч до 3-4 млн гривень за об’єкт, в залежності від кількості світлофорів на перехресті.
«Чому так дорого» можна було б дізнатися проаналізувавши тендерну документацію, яку, за законом, повинні публікувати на сайті держзакупівель Prozzoro. Але там дані відсутні. Неможливо знайти не тільки технічну документацію, а й оголошення про тендери!
Там, де є оголошення, «дивують» ціни та умови торгів. Наприклад, тільки на проведення інженерних вишукувань на перехресті вулиць Євгена Котляра та Благовіщенської чиновники вирішили витратити майже 69 тисяч гривень. Це вже існуючий світлофорний об’єкт, який представляє собою два світлофори, та який є у списку оснащених звуковим сигналом. При тому що, навіть при будівництві з нуля подібні роботи не коштують більше ніж 3000 грн за точку. Не говорячи вже про те, що перевірити факт проведення цих робіт при реконструкції світлофора (та наскільки ці роботи потрібні) майже неможливо. Не дивно, що такий «ласий» тендер отримав постійній фаворит міської влади, «звичайний» ФОП Коваленко, який переміг у 68 тендерах та отримав від Харківської мерії майже 7 млн грн., а не якась фірма, яка має прозору репутацію на цьому ринку. І, як вишенька на торті, підписання угоди проводилося без торгів, як допорогові послуги. Й такі інженерні вишукування за позахмарними цінами, необхідність яких сумнівна – типова ситуація, яка передує всім реконструкціям світлофорів.
Реконструкції світлофорних об’єктів відбуваються за ще більш дивними цінами, а тендери на них виглядають ще більш сумнівними. Так, реконструкція діючих світлофорів на перехресті вулиць Героїв Праці та Академіка Павлова коштувала громадянам більше 2 млн гривень. Це дві новенькі Toyota Camry Hybrid, реконструкція діючих світлофорів на перехресті Героїв Праці та Тракторобудівників – майже 7 млн грн., тобто вже сім новеньких іномарок.
Чи варто дивуватися, що, незважаючи на цікаву пропозицію, в обох тендерах приймають участь всього два учасники, одні й ті ж самі, торги мінімальні, а перемогу отримує постійний фаворит КП «Міськелектротранссервіс», аудит якого для харків’ян є таємницею за сімома печатками.
Переможцями можуть ставати й «свої» підприємці, як, наприклад, під час реконструкції світлофорів на Баварії та Москалівці, коли суми були нижчими і їх можна було провести через ФОП, завдяки чому ще й мінімізувати податки.
При таких сумах й схемах пояснення чиновників, що у бюджеті не вистачає коштів на оснащення всіх світлофорів звуковими сигналами, які надають можливість незрячим пересуватись містом, виглядають щонайменше нечесними. Адже вартість метронома для світлофора – близько 2000 гривень, тоді як лише один ремонт невеличкого світлофорного об’єкту по цінам харківської міськради вартує близько 700 тисяч гривень.
Пандуси і те, що будують під їх виглядом
Якщо на реконструкцію світлофорів та оснащення їх звуковими сигналами Харківська міська рада витрачає мільйони гривень, то на пандуси в жилих будинках – ні копійки. Така статистика за 2017-2019 рр за даними департаменту ЖКГ.
Трішки краща статистика по Департаменту освіти. За їх даними, за останні три роки в школах встановлено 15 пандусів за гроші міського бюджету, 8 – за гроші державного бюджету, 2 – за рахунок пожертв німецьких меценатів. Всього ж існує близько 100 пандусів в закладах освіти, 3 ліфти, 3 підйомники та 8 спеціальних туалетних кімнат. Щоправда, частина з них під час нашої перевірки виявилися закритими.
Інші пандуси в місті на вимогу міської влади, яка робить вигляд, що турбується стосовно інклюзії, будують різні структури, на свій лад та по своїй ціні.
У харківських школах (за бюджетні кошти) встановлюють пандуси по 236 тисяч гривень: це й школа №66, і №143, й дитячий будинок «Родина». Постачальники різні, але всі договори підписуються по одній схемі, без проведення торгів, а серед постачальників послуг – виключно фаворити місцевої влади.
Зовсім іншу історію можна побачити, коли структури встановлюють пандуси за власний рахунок. Наприклад, Український державний університет залізничного транспорту, який замовив пандус лише за 36 000 гривень. До речі, це й є адекватною вартістю якісного безпечного пандусу за ринковими цінами.
Якщо говорити про безпеку, особливо варто відзначити наявність (вірніше радше відсутність) пандусів в метро. Усередині станцій їх просто немає, а ті, що встановлені на зовнішніх переходах, скоріше схожі на смертельні гірки. Навіть з помічником спуститися по них на візку проблематично. На запит ГО "Смарт Медіа" яким чином КП "Харківський метрополітен" збирається вирішувати ситуацію і яка там запланована реконструкція, відповідати відмовилися, заявивши, що це не є публічною інформацією. Це не дивно, адже аудит цього підприємства закритий для містян, а за оцінками активістів через фірми-прокладки з підприємства було виведено більше 1 мільярда гривень. Наразі відкрито кримінальне провадження щодо діяльності КП.
Але навіть відкрита інклюзивна реконструкція в метро викликає обурення. У 2011 році на станції метро «Історичний музей» за 7 млн грн. були побудовані нові сходи – це дуже висока ціна на той час – але так званий «пандус» так і виявився непроїзним для людей з інвалідністю.
Виходом із ситуації могла б стати побудова ліфтів та підйомників, як в метро, так й в адмінбудівлях. Але поки нові ліфти для громадян з обмеженнями є лише на станції метро «Олексіївська», яку добудовували після замаху на мера Харкова, та в міськраді, де працює очільник міста.
Ще одним способом для пересування людей у візках у Харкові є соціальне таксі, але його потужності вкрай обмежені. За даними департаменту соцполітики, у цьому році такими послугами скористалося 202 людини, було зроблено 2610 поїздок, а обійшлось це бюджету більш, ніж у 2 млн гривень. Тобто одна така поїздка станом на 1 вересня 2019 року вартувала у середньому близько 536 гривень.
Команда ГО "Смарт Медіа" занепокоєна тим, що відбувається в закупках Харківської міської ради в сфері інклюзії. Ми закликаємо народних депутатів, чиновників, правоохоронців та інших небайдужих громадян звернути увагу на цю ситуацію та вжити заходів для вирішення цих проблем.