Аналітичний бріф Проблеми міста напередодні виборів до місцевого самоврядування

Регіональна Виборча Рада Харкова


Аналітичний бріф

Проблеми міста напередодні виборів до місцевого самоврядування


Аналіз проблем, які постають перед самоврядуванням Харкова: відповідність кандидатських програм та обіцянок.

Виборча рада має за мету допомогти виборцям краще зрозуміти сутність місцевого самоврядування, оцінити проблеми, якими повинні займатися нові команди після місцевих виборів. Для цього ми проаналізували стан справ в економічному та соціальному житті міста,  а також стан прозорості діяльності чинної влади. Сподіваємося, що ця інформація допоможе виборцям побачити реальну картину розвитку міста, і відповідально підійти до вибору фахівців при формуванні нового депутатського корпусу.


Загальні погляди на законодавство про місцеве самоврядування та організацію і діяльність органів місцевого: чи потрібні зміни?


Важливою проблемою міста Харків є обмеження доступу представників громади на засідання муніципальних органів влади. Ще до карантину неодноразово виникали скандали, через те, що представники громади не могли потрапити до зали, і розповісти про свої проблеми через фізичне блокування доступу, а також через існування норми про необхідність подати заяву про свою присутність за 48 годин до початку засідань. Крім того, навіть у цьому разі вони отримували відмову. У мерії пояснювали, що це регламентні норми, які зумовлені фактичними можливостями зали і зауважували, що кожен мешканець міста може оцінити прозорість проведення сесії через трансляції на телебаченні або онлайн-трансляції, звернутись до представників органів влади через електронні звернення або на особистих прийомах. Проте наразі обмежувальні норми скасовані адміністративним судом першої інстанції. Водночас критиці піддаються такі інструменти прямої демократії, як-от інститут петицій та громадські слухання. Адже немає жодного контролю з боку громади за голосуванням за петиції. Крім того, відповідь на петиції за місцевими нормами - це право міського голови, а не депутатського корпусу. Отже, попри те, що декілька десятків петицій набрали необхідні 5000 голосів, лише деякі з них були розглянуті публічно. Щодо інших звернень — втілювати думку громадян активістам доводилось через суд або погодитись з тим, що ідеї не є реалізованими. Норма про місцевий референдум де-факто є «мертвою» для Харкова, адже на сьогодні не було проведено жодного референдуму, а обов’язкові громадські слухання, зокрема, під час обговорення тарифів у КП, проходять із залученням адміністративного ресурсу.

Взагалі, за даними міжнародної організації Transparency International Україна за підсумками 2019 року в рейтингу прозорості українських міст—Харків посів 51 місце серед 100. Це найгірший результат серед обласних центрів. У 2018 році Харків займав 64 місце, а у 2017 — 37-ме. Під час дослідження була проаналізована кадрова політика, відкритість торгів і аукціонів, доступність інформації про міську раду й комунальні підприємства для громадян, можливість потрапити на засідання, подати заявку на бюджет участі.

З іншого боку, Харків, як підкреслюють у мерії, став першим і єдиним містом в Україні, що володіє повним комплектом нагород Ради Європи: Дипломом, Почесним Прапором, Таблицею Європи та Призом Європи. Що, за трактуванням місцевих чиновників, свідчить не лише про співпрацю з містами ЄС, а й про якісні демократичні зміни. 

Наразі серед кандидатів на посаду міського голови тема прозорості діяльності міської ради є основним гаслом. 


Фінанси місцевого самоврядування: різний погляд  кандидатів на податки на видатки


За офіційними даними, доходи бюджету міста Харкова склали 12,1 млрд грн. Це з урахуванням освітньої субвенції з держбюджету в розмірі 1,5 млрд грн і медичної субвенції — 286 млн грн, а також реверсної дотації в сумі 352 млн грн і субвенції на продовження третьої лінії Харківського метрополітену в сумі 356,3 млн грн. Основним джерелом доходу, як і раніше, залишається податок із доходів фізичних осіб.

Впродовж весняного карантину міська рада не погодилась знизити ставку до 0 % для підприємців 1 та 2 груп, що дало змогу кандидатам від Блоку Світличної «Разом!», Європейської солідарності, «Батьківщини» домовитись з асоціацією роботодавців та сформувати пул, який взяв на себе зобов’язання: проголосувати за скасування єдиного податку для ФОПів 1-й і 2-ї групи ЄП. Отримати підтримку підприємців намагаються і в ОПЗЖ. Кандидатом у мери є фактичний власник найбільшого на сході України ринку ТЦ «Барабашова»  — Олександр Фельдман, який наразі знаходиться в прямій конфронтації з керівництвом міста. Він обіцяє підприємцям захистити їх торгові місця.

Прогнозний обсяг видатків бюджету м. Харкова, за даними фінансового Департаменту, на 2020 рік розрахований в обсязі 14,8 млрд грн (без урахування міжбюджетних трансфертів з обласного бюджету).

Зокрема, на програму розвитку освіти в місті Харкові у 2020 році передбачено спрямувати 4,3 млрд грн, у т. ч. 1,5 млрд грн державної субвенції. На програму розвитку охорони здоров’я, зміцнення матеріально-технічної бази медичних установ, впровадження медичних технологій і підвищення якості надання медичної допомоги заплановано 690,4 млн грн, у т. ч. 286 млн грн із держбюджету. 

На програму розвитку й реформування житлово-комунального господарства міста Харкова передбачено 3,8 млрд грн, зокрема, на програму підтримки житлово-будівельних кооперативів, житлових кооперативів та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків — 35 млн грн, програму часткового відшкодування фізичним особам відсотків по кредитах на енергозбереження — 2 млн грн, програму охорони навколишнього природного середовища — 6,8 млн грн. На розвиток і оптимізацію транспортної інфраструктури заплановано — 1,3 млрд грн.

На сьогодні в місті спостерігається явний пріоритет у фінансуванні публічних об’єктів благоустрою перед розв'язанням комунальних проблем. Попри те, що на благоустрій у бюджеті міста виділено близько 0,5 млрд гривень, фінансування окремих об’єктів — будівництво зоопарку, реконструкції саду Шевченка, скверів Стрілка, Металістів, Зелений Гай, Холодногірський, Молодіжний, будівництва фонтанів на площі Свободи й  у саду Шевченка, святкова ілюмінація в центрі Харкова — усе це коштувало бюджету в рази більше. Існує також проблема непрозорості цих закупівель, наявності спеціальних умов у тендерах, перемоги постійних фаворитів. 


ЖКГ, комунальна сфера та інфраструктура як головні теми дебатів


Робота комунальних підприємств міста, яких у Харкові близько ста, також є темою для виборчих дебатів, адже переважна більшість із них є збитковими. Стосовно низки посадових осіб в КП (ХТС, Харківводоканал, Парк Горького, Жилкомсервис тощо) і чиновників, що керують ЖКГ відкриті кримінальні провадження за статтею розтрата бюджетних коштів, а комунальні послуги не відповідають співвідношенню ціна/якість. При цьому, як зазначалось вище, системно ця проблема не вирішується, зокрема, в публічному просторі немає програми щодо системної реконструкції мереж або підвищення якості питної води, сортування відходів тощо. Більшість кандидатів на посаду міського голови, насамперед, наполягають на незалежному аудиті та прозорому менеджменті КП. На думку кандидатів, саме це дозволить знайти необхідні фінансові ресурси для змін у сфері ЖКГ. А ось як саме вони будуть відбуватися кандидати поки не деталізують.




Транспорт та інфраструктура: чому критикують інновації


Незалежний аудит — пропозиція, що найчастіше звучить від кандидатів щодо роботи громадського транспорту, як наземного, так і підземного. Серед аргументів нинішньої влади щодо успішності управління — будівництво метрополітену, на яке знайдені кредитні кошти, впровадження системи E-ticket, оновлення парку. Серед контраргументів опонентів майже ті самі: неякісне оновлення парку переважно вагонами б/у, постійні трамвайні «дріфти» та безпека пасажирів, непрозора та корупційна складова під час впровадження системи E-ticket, відсутність можливості розрахуватись банковими картками в електротранспорті, тіньові доходи метрополітену, зокрема, від реклами та необґрунтоване підвищення тарифів, яке було оскаржено в суді. Щоправда, на вартість проїзду воно не вплинуло. Ціна за квиток залишилась такою, якою її запропонували в мерії.


Інвестиції та розвиток міста: життя в кредит або “розумні” інвестиції


Важливими проблемами Харкова залишаються розвиток міста та залучення інвестицій. Чинна влада намагається подати всі головні проекти, саме як залучення коштів у розвиток, навіть якщо йдеться про кредитні кошти, як-от було з Парком Горького (кредит не виплатили й досі), будівництвом метро, випуском облігацій для будівництва зоопарку, тощо. 

З іншого боку, кандидати на посаду мера, наголошують на тому, що йдеться не про інвестиції, а про життя в кредит. 

Також на залучення інвесторів впливає розподіл землі та оренда комунальної власності в місті, умови участі в тендерних закупівлях. Так, Харків став фігурантом найгучнішої земельної схеми, за даними ГПУ, під час якої громада лишилась 600 га землі, які перейшли в приватні руки. Це призвело до знищення паркових зон, зокрема, території Лісопарку, і не додало жодної копійки до бюджету міста. Наразі справа знаходиться в суді, але топ чиновники, які в ній фігурують, продовжують працювати.

Ще однією значною проблемою у розвитку міста є забудова центра і знищення архітектурної спадщини. Це є темою для дискусії з чинною владою, зокрема, зі сторони партії «Голос», кандидаткою від якої є архітекторка Олександра Нарижна. Кандидат від блоку Світличної Ігор Черняк, який є соратником Нарижної по громадській діяльності, також серед пунктів своєї діяльності називає мораторій на забудову історичного центру, чітку реалізація генплану, збереження зелених зон.





Висновки:


Наразі про участь у боротьбі за місце харківського міського голови заявили 8 кандидатів.  Геннадію Кернесу, який буде представляти свій блок «Успішний Харків», конкуренцію складе нардеп Олександр Фельдман, якого просуває ОПЗЖ і депутат міськради, антикорупціонер Ігор Черняк, який зараз балотується від блоку Світличної.

Партію «Слуга народу» в битві за крісло мера буде представляти чинний губернатор Олексій Кучер.

Так зване праве, патріотичне крило будуть представляти Олег Абрамичев («Європейська солідарність»), Олександра Нарижна («Голос»), Микита Соловйов («Демсокира») та представник ВО «Свободи» Олексій Миргородський.

Поки жоден з них не надав детальної програми реформування та управління містом. Як вже зазначалось, здебільшого агітація будується на  обіцянках зробити роботу органів місцевого самоврядування більш прозорою, провести незалежний аудит КП, зробити перерозподіл видатків з об’єктів благоустрою на галузі ЖКГ, соціальну сферу, дороги, а також підвищити рівень залученості громади до вироблення та прийняття рішень.

Головним питанням наразі є питання чи візьме участь у перегонах чинний мер Харкова Геннадій Кернес, який заявив про свою участь, але має значні проблеми зі здоров’ям. Та чи буде другий тур. Саме в ньому виборці можуть чекати на більш детальні відповіді на проблемні питання.

Щодо боротьби партій за голоси у міськраді,  політичні сили в першу чергу сконцентруватися на просуванні своїх лідерів - кандидатів на пост міського голови та їх тез. Дещо відокремлено в агітації ведуть себе ОПЗЖ та блок Юлії Світличної, які працюють на впізнаваність брендів. Проте окремих програм  у разі, якщо їх кандидат не стане міським головою, не запропонувала жодна з політсил. 

Отже, наразі ініціатива Виборої Ради UA провести дискусію з кандидатами щодо їх програм та бачення вирішення проблем є актуальною. Це надасть виборцю можливість зробити свідомий і зважений вибір.




Проект здійснюється Школою політичної аналітики НаУКМА в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, а також за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».Зміст аналітичного бріфу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.



© 2019-2020 by Smart Media