Що саме нас захищає? Типи захисних споруд, які реально присутні у містах

Система захисних споруд в українських містах, зокрема у Харкові, як й в інших пострадянських містах була спроектована ще за часів СРСР й на вимоги того часу – Холодної війни. Військові теоретики вважали можливими ядерну, біологічну або хімічну атаку, які можна здійснити зброєю тих часів. Саме це в першу чергу диктувало типи та розташування захисних споруд, які залишились в містах пострадянського простору. Саме ця система й перекочувала у документи Незалежної України.


Термін «захисна споруда цивільного захисту» визначає інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. Бомбосховище, яким найчастіше у побуті позначають такі споруди, лише один з типів таких споруд.


Захисні споруди можуть бути як побудовані окремо (як підземні, так й такі, що мають надземні частини), так і як частина будинку (підвал, цокольний поверх), або міської інфраструктури (метрополітен).

В Україні наявністю та робочими станом захисних споруд опікуються органи місцевого самоврядування та державних адміністрацій, адміністрації підприємств та установ, а також ДСНС. Саме наказом Міністерства України з надзвичайних ситуацій від 2006 року «Про затвердження Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час»визначалась система споруд. Лише у 2018 цей наказ був скасований через те, що набрав чинності наказ МВС «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», з додатками вже 2020 року.

Наказом прописані типи захисних споруд, способи їх утримання, зокрема утримання систем вентиляції, опалення, освітлення, водозабезпечення, зв’язку; підходи, зокрема наявність пандусів, та маркування. А також індикатор визначення захисних споруд як неприродних.




Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0879-18#n569

Серед захисних споруд в Україні виділяють:

- сховище – герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, військових дій, терактів;



Джерело: http://dczn.zt.gov.ua/zvern9_15.html

- протирадіаційне укриття (с) – негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості;



Джерело: Навчальний посібник “Цивільний захист” Г. М. Харамда (https://studfile.net/preview/5608204/page:8/)

- швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту – захисна споруда, що зводиться зі спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період;

- споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення (підземний простір метрополітену, підземні паркінги, підземні переходи тощо)

- найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, зокрема у багатоквартирних будинках, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

- відкриті/закриті щілини у землі – обладнані рви, в які можна сховатись під час атаки або нападу




Джерело: Навчальний посібник “Цивільний захист” Г. М. Харамда (https://studfile.net/preview/5608204/page:8/)

Всі ці укриття, розташування візуалізовано силами ДСНС в карти на майданчику Google, які є у вільному доступі. Але ця інформація потребує постійного контролю та оновленню, адже деякі власники без достатньої уваги ставляться до утримання захисних споруд, час від часу виникають питання у прокуратури щодо їх знищення або перебудови заради потреб виробництва, або відсутності інфраструктури укриттів у новобудовах.




Джерело: карта ДСНС https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=16g3PB0LSZYAsrrAuiXZuxEBVaN0&ll=49.70283680959727%2C36.57432139848538&z=8&fbclid=IwAR2s_HiQP0oi2VSLVxwAlPouHXhgQLMtwBSBUfKrQttd0p8eQDLgZuu-53A

Час від часу такі карти дублюють та оновлюють органи самоврядування у різних містах України, зокрема в Києві.

Але наявність та візуалізація захисних укриттів це лише частина формули успіху, що працює, цивільної оборони та захисту населення. Другою не менш важливою складовою є обізнаність населення. У часи СРСР навчанню цивільної оборони та навчальній військовій підготовці школярів, службовців, робітників та інших приділялась надувага. Навчання в освітніх закладах, тренувальні навчання на виробництві тощо.

Після такого пресингу часів холодної війни, в ході якого були отримані на думку громадян непотрібні знання, зацікавленість у цивільній обороні в Україні спала. У 2014 році з початком агресії Росії проти України й початку війни на Донбасі це питання було знову актуалізовано, але значна кількість громадян не мають точної відповіді, що робити та куди бігти під час атаки або надзвичайної ситуації. Частина лише знає про придатність до захисту споруд подвійного значення – паркінгів, метро – але вони є не в кожному місті, та навіть не у кожному районі мегаполісів.

Хоча інструкція щодо дій громадян під час військової агресії або НС конкретна, але вона знову ж побудована на основних принципах зв’язку та сповіщення минулого сторіччя. І хоча вимкнення мобільного та електронного зв’язку можливо у перші секунди навали, можливості його використання немає навіть у інструкціях. У той час як сповіщення базується на звуках сирен та оповіщення радіозв’язку, до якого далеко не всі вже мають доступ, а сирени найчастіше ігнорують.

Між тим, це залишається головною точкою відліку для дій населення.

Для привернення уваги населення в надзвичайних ситуаціях перед передачею інформації включаються сирени та інші сигнальні засоби.

Почувши такий сигнал, громадянам рекомендують негайно увімкнути радіоприймач або телевізор і слухати повідомлення центральних, місцевих органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій.

На кожний випадок надзвичайних ситуацій підготовлено відповідні варіанти повідомлень.

Після подачі звукових сигналів (сирени, гудки тощо) передається мовна інформація про надзвичайну ситуацію.

Вислухавши повідомлення кожен громадянин повинен діяти без паніки і метушні відповідно до отриманих вказівок. Повідомлення повинно включати інформацію про надзвичайну ситуацію, місце і час виникнення надзвичайної ситуації, територію (райони, масиви, вулиці, будинки тощо), яка потрапляє в осередки (зони) ураження, порядок дій при надзвичайних ситуаціях, інша інформація

У цей час, кожен громадянин, який знаходиться на роботі, повинен виконувати всі розпорядження керівника цивільного захисту суб’єкта господарської діяльності відповідно до плану цивільного захисту, а також брати участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт у складі формувань або за вказівками органів управління цивільного захисту.

Якщо людина вдома, при виникненні надзвичайних ситуацій, вона повинна:

- тримати постійно увімкненим радіоприймач та телевізор для того, щоб слухати розпорядження і вказівки центральних, місцевих органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій;

- повідомити про отриману інформацію сусідів;

- постійно тримати при собі засоби індивідуального захисту, а також медичну аптечку, документи (паспорт, військовий квиток, документи про освіту, свідоцтво про народження дітей, пенсійне посвідчення, трудову книжку та інше), гроші, засоби зв’язку, предмети особистої гігієни, запас їжі та води;

- провести у квартирі (домі) протипожежні профілактичні заходи (виключити газ, водопостачання, електропостачання та інше), підвищити захисні властивості квартири: зачинити вікна, ущільнити їх;

- зайняти місце найближчого укриття (підвальне приміщення, паркінг тощо), де можна сховатись;

- подбати про дітей або тих членів родини, хто не може подбати про себе через стан здоров’я або вік. Якщо діти, хворі або літні люди знаходяться в навчальних, медичних, соціальних установах, то відповідальність за їхню безпеку лежить саме на працівниках цих установ й вони повинні переводити їх до укриттів.

Якщо повідомлення про надзвичайну ситуацію застало в транспорті, магазині, театрі, на ринку тощо потрібно негайно уважно і спокійно вислухати повідомлення, визначитись, де поблизу знаходиться укриття і, як найшвидше добратися та укритися в ньому, а якщо є час, якнайшвидше добратися до дому і діяти відповідно до отриманих вказівок.

Саме так рекомендують діяти під час надзвичайної ситуації органи цивільної оборони. У цих інструкціях немає нічого надлюдського, вони зрозумілі навіть тим, хто їх не читав. Але в них є два головних моменти – дізнатись про НС та дізнатись про найближчу захисну споруду. Система оповіщення, інформування та комунікації з громадянами потребує змін заради ефективності, що, на жаль, демонструють приклади військових дій у сучасності – в Україні на Донбасі, Ізраїлю, Середньої Азії, на Балканах.