top of page

Цифрова трансформація в Україні: реформа, яку прискорила війна

Повномасштабна війна стала для реформи цифрової трансформації важливим поштовхом. Це твердження, можливо й ріже слух, але так воно і є - в Україні, для того, щоб розпочалися більш вагомі зміни, повинні були статися катаклізми.

Однією з головних проблем цифровізації була значна інертність громадян, їхнє небажання переходити від зустрічей з чиновниками, як би їх не лаяли, до електронних сервісів, певна недовіра до них. Тому до війни кількість користувачів “Дії” - головного продукту, мобільного застосунку, розробленого Міністерством цифрової трансформації складала приблизно 8 мільйонів людей.



Навіть підприємці, для яких Мінцифра розробила сервіси, якщо й користувалися електронними кабінетами, то робили це на платформах податкової. А власники автівок більше довіряли пластиковим правам, які носили із собою, ніж тим, що були в телефоні.

Це було, певною мірою, пов'язано і з тим, що інтернет-покриття в Україні було недостатнім. У 2020, за даними профільного міністерства, понад сім тисяч населених пунктів все ще залишалися без швидкісного мобільного інтернету. На трасах, в великих містах, транспорті, зокрема метро, зв’язок також залишав бажати кращого. Держава почала інвестувати у “сільській” інтернет. Але навіть поява оптоволокна в селах, не гарантувала що люди будуть користуватися державними цифровими сервісами. Зберігалась звичка - інтернет це для соцмереж та привітань родичів, чиновники - для довідок.

Своєрідним популяризатором “Дії” став ковід, вірніше можливість згенерувати у застосунку ковід - сертифікат, але знову ж таки, в електронному вигляді він не був потрібен багатьом.

Повномасштабна війна як каталізатор цифрової трансформації в Україні

Вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року кардинально змінило ситуацію, розірвавши соціальні зв’язки. Понад 14,5 млн українців виїхали за кордон, 4,7 млн стали внутрішньо переміщеними особами. Значна кількість людей виїжджали під обстрілами, з окупованих територій, тож взяти із собою всі документи встигали не всі. Фахівці державної цифрової трансформації створили Є-документ, який можна згенерувати за кілька хвилин, на заміну втраченого.

Саме через «Дію» були організовані виплати та допомоги. Зокрема, можливість зареєструватися на виплати вимушеним переселенцям, подати інформацію про пошкоджене житло, на порталі міністерства підприємці можуть отримати гранти, а приватні особи зареєструватися на додаткову допомогу. Не все відбувалося гладко та своєчасно, через це, люди продовжували штурмувати ЦНАПи та сільради. До того ж, такі ініціативи як “Прихисток” - система виплат тим, хто надав своє житло переселенцям, потребують, щоб люди привозили паперові копії документів. Але той факт, що левову частку адміністративних потреб можна було задовольнити просто за допомогою смартфона стали вирішальними для популярності “Дії”. Тож, наразі застосунком користуються вже понад 18,5 українців.

Серед актуального, можна сказати, що зараз в “Дії”, саме мобільному застосунку можна подати інформацію про пошкоджене житло, нагадує керівник з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстислав Банік. Тільки власник, саме власник це може зробити, але можна вказати яке це саме житло, вказати характер пошкоджень, підлягає/не підлягає, й звісно контакти. Тут важливий момент, ясно що багато людей виїхало, вони не знаходяться вдома, як, наприклад, на Салтівці, але все одно знають, що відбулося з тією нерухомістю, й та відбудова, яка буде здійснюватися, чи в якості ремонту, чи будуть зносити будинки, чи то буде за ініціативи Мінрозвитку, чи міжнародних фондів, це важливий момент контакту з людьми, навіть якщо вони поїхали, з ними можуть зв’язатися.



“Дія” оновлюється майже щомісяця, відновлюють та з’являються послуги для водіїв, підприємців. Так власники ФОПів, які виїхали за кордон, говорили, що саме “Дія” дозволила їм не закривати бізнес та своєчасно сплачувати податки. На порталі ресурсу підприємці можуть отримати гранти, щоб не лише не закривати, а й підтримати бізнес в Україні.

Крім цього, через «Дію» можна донатити та підтримувати ЗСУ, та навіть слухати українські новини. В перші дні війни, коли йшли кібератаки, а на окупованих територіях відключили українське телебачення, це була чи не єдина можливість почути правду.

Захищена “Дія”, але чи захищені користувачі

При цьому головним аргументом скептиків “Дії” та державних електронних сервісів стало питання захищеності персональних даних. У Міністерстві цифрової трансформації говорять, перед війною вони проводили тотальну перевірку застосунку, наймали армію хакерів й вони не змогли зламати додаток. Але фахівці з кібербезпеки говорять, питання захисту це не до “Дії”, а до державних реєстрів, яких в Україні понад 350. “Дія” лише стягує дані, які потрібні людини. А ось реєстри - банківських користувачів, водіїв, нерухомості, штрафів тощо - в Україні не захищені, їх легко можна знайти в даркнеті. І спроба закрити ці реєстри на початку війни не дуже додала захищеності персональним даним, вважає екс-радник Президента з кібербезпеки Микита Книш.


Дернути рубильник. або витягнути шнур. Це наша національна стратегія захисту. “Дія” це як монітор, який виводить інформацію з реєстрів. Тому питання чи захищена “Дія” воно не коректне. Питання чи захищені реєстри які виводять інформацію у додатку Дія оце коректне питання, й відповідь ні, вони не захищені. І дані українців можна використовувати для двох цілей - це шахрайство, щоб отримати коштом цих даних доступ до інших даних або грошей людини. Друге - використання фільтраційних заходів, пошуків рідних військових, держслужбовців, - говорить Микита Книш. 

Тому захист реєстрів, персональної інформації повинен далі стати стратегією держави, яка прагне бути цифровим лідером. В тому, що це майже так в Міністерстві впевнені. Понад п'ять країн планують повторити успіх програми електронного урядування "Дія", яка використовується в Україні. Про це повідомив віце прем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Для України це не лише визнання, а й додатковий прибуток від реалізації інформаційного продукту.

Цифрова грамотність як головна вимога суспільства

Щодо України, то питання не лише у захисті персональних даних, а й в розширенні інформаційних послуг, розширенні інформаційної обізнаності громадян. Це головний запит, який звучить на зустрічах у громадах, які проводить “Смарт медіа”.

У Мінцифрі планували до 2024 року перевести 100% держпослуг в електронну систему. Це дозволило б до мінімуму зменшити відношення чиновник-відвідувач, прибрати корупційну складову, зекономити мільйони гривень. Через війну плани більш обмежені. Головне, говорять у відомстві, забезпечити потреби воєнного часу. Наприклад зараз “Дія” долучилася до програми енергетичної економії - через застосунок можна обміняти звичайні лампи на економні.


Але реалії гібридної війни довели, потрібно не лише створювати цифрові державні продукти, а й проводити системне навчання інформаційної грамотності. До цих процесів повинні бути залучені всі громадяни, а не лише охочі відвідувати курси при місцевих бібліотеках. Люди не будуть активно користуватися тим, на чому вони не розуміються або чого побоюються. Тому цифрова грамотність повинна стати стовпом ще однієї реформи - освітньої.



 


Публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). ГО “СМАРТ МЕДІА” відповідальна за зміст публікації, але він не обов'язково відображає погляди USAID або Уряду США.




Останні пости

Дивитися всі

Вакансія комунікаційного менеджера

Оголошуємо конкурс на посаду комунікаційного менеджера. Обов язки: ведення зовнішньої та внутрішньої комунікації по виконанню завдань проєкту. Навички: вміння писати аналітичні матеріали, володіння со

bottom of page