top of page

Медична реформа в Україні: розвиток попри війну

Медична реформа одна з найдинамічніших в Україні. По-перше, вона включала колосальну кількість змін. Наявна система охорони здоров’я була калькою на СРСР та вже не витримувала жодної критики. По-друге, запроваджена реформа, в першу чергу, змінювала саму систему надання медичних послуг, її філософію. Тому хоча б зовнішні, адміністративні зміни торкнулись кожного. Адже споживачами медичної реформи є фактично кожний, тому що кожний може бути пацієнтом, навіть лікарі та чиновники. По - третє, медична реформа в Україні стартувала в жовтні 2017, й до початку війни частина процесів, як, приміром, інститут сімейного лікаря, були повністю завершені. Тож питання призупиняти реформу чи ні вже не стояло, воно було в іншому - чи витримає реформована система.



Медична реформа до війни: багато критики, й конкретні дії.


Медична реформа в Україні передбачає поетапне реформування системи медицини в три етапи. На першому етапі - це реформування першої ланки медицини, створення інституту сімейних лікарів замість дільничних педіатрів і терапевтів. Другий етап - реформування стаціонарів. Третій - реформування державних медичних центрів та науково-медичних інститутів. Головним завданням медичної реформи було не тільки і не стільки зміна стандартів і протоколів, а створення для цього природного середовища - конкуренції між сімейними лікарями та лікарнями, їх боротьбу за пацієнтів. І захист самих пацієнтів від тіньових витрат при декларованій безкоштовній медицині.

До війни реформатори встигли пройти перший етап, та частково другий. Замість дільничних лікарів з’явилися сімейні та амбулаторно-фельдшерські пункти в селах. Йшлося не лише про зміну назв. На відміну від дільничного терапевта, сімейний лікар може надавати медичну допомогу всій сім'ї, знає спадковість, житлово-побутові умови, матеріальне становище, психологічний мікроклімат в родині тощо. Це лікар–універсал. На сімейного лікаря припадає майже 80% медичної допомоги, якої потребує хворий. Він може вести вагітність та надавати нескладну спеціалізовану допомогу, як лор або кардіолог, виписувати рецепти, закривати лікарняні, направляти до вузьких фахівців та діагностів.


При цьому головною зміною стали навіть не медичні моменти. На першому етапі вперше був втілений принцип "гроші ходять за пацієнтом", коли фінансування сімейних лікарів залежало від кількості підписаних декларацій з пацієнтами. Це і зарплатня самих медичних працівників, і фінансування необхідних маніпуляцій. До війни такі декларації були вже у більш ніж 95% населення. Вони стали частиною електронної бази, яка й дозволила при переміщенні великих мас переселенців, як пацієнтів, так й лікарів, не втратити медичні історії, медичну інформацію. Люди, могли звернутися до лікарів у будь-якому місті та селі, та отримати не лише безкоштовну, а й компетентну допомогу. Більше того, активне введення в практику онлайн-консультацій, допомогло підтримувати зв’язок зі своїм лікарем. Наприклад, безкоштовні аналізи по призначенню сімейного лікаря з Харкова можна зробити в Тернополі, надіслати результати по месенджеру знову в Харкові та отримати призначення лікування. При цьому НСЗУ оплатить послуги й тернопільським діагностам, й харківському лікарю.


Під час воєнних дій правила надання медичної допомоги були змінені, вони більш гнучкі. Українець чи українка може потрапити до лікаря незалежно від місця перебування й незалежно від укладеної декларації, неважливо є чи ні зв’язок з власним сімейним лікарем, зазначила директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУВікторія Мілютина.


А на окупованих територіях сімейні лікарі, які героїчно залишались зі своїми пацієнтами, могли отримувати консультації та гроші на свої рахунки, в той час, як облздрави та райздрави переставали існувати або чиновники переходили на бік окупантів. Якби не медична реформа, сімейні лікарі просто залишились би без фінансування та допомоги.


Випробування війною


Другий етап медичної реформи - автономія лікарень і стаціонарів комунальної форми власності та створення госпітальних округів. У цьому процесі відразу кілька учасників. Громади, як балансоутримувачі клінік, повинні піклуватися і шукати фінансування для поліпшення оснащення медичних закладів, залучення фахівців високого рівня. Самі лікарні в особі головних лікарів, виходячи з можливостей і оснащення лікарень укладають договори з НСЗУ, що оплачує їхню роботу, ліки, витратні матеріали по тематичним пакетам - надання хірургічної, терапевтичної, гінекологічної допомоги, лікування онкології або інфарктів і інсультів тощо. Чим краще оснащення, тим більше оплачених пакетів, тим краще фінансування.


Саме на цьому етапі в медичну реформу в Україні втрутились спочатку ковід, а потім війна. Лікарні отримують фінансування з НСЗУ відповідно до послуг, які вони надають, але про конкуренцію говорити геть не доводиться. Адже спочатку громади повинні були витратитися на кисневі траси та апарати ШВЛ, а тепер розвиток лікарень відійшов на другий план - зберегти б те що є. Адже від початку повномасштабного вторгнення росіяни пошкодили понад 1000 медичних закладів, 144 зруйновано повністю і на відновлення лише медичної галузі потрібно понад 40 мільярдів гривень, говорять в МОЗ.


"Якщо говорити про те, де найбільше руйнувань, то це саме там, де відбувається найбільше активних бойових дій — це південь і схід Харківської області, далі — Донецьк, Луганськ, Миколаїв, Херсон. Там найбільше закладів охорони здоров’я різного рівня постраждали, від сільських амбулаторій до міських лікарень, Щодо фінансової оцінки, то там, де ми маємо доступ до зруйнованих і пошкоджених об’єктів, ми дивимося по ціні за квадратний метр на лікарню, використовуючи проектно-кошторисну документацію по інших об’єктах на 2021 рік, — повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Війна не дала своєчасно розпочати другий етап реформи у плані створення госпітальних округів. За задумкою авторів реформи, вони повинні будуватися за кластерним типом.

Госпітальний округ – це територія, в межах якої має бути забезпечено доступ до якісної і повноцінної медичної допомоги, яка має надаватись постійно.


Також новий підхід передбачатиме створення декількох рівнів лікарень:

· надкластерний – лікарні, в яких є ресурси та технології для надання медичної допомоги у надскладних або рідкісних випадках захворювань;

· кластерний – багатопрофільні лікарні в межах госпітального округу, які мають забезпечити потребу населення в лікуванні найбільш поширених захворювань;

· загальний – багатопрофільні лікарні, які обслуговують населення територіальної громади або декількох громад. Вони забезпечують базові напрями лікування та, у разі потреби, спрямовують хворих до кластерних та надкластерних лікарень.

До війни багато кого з українців лякало створення госпітальних округів. Вони побоювались, що якщо в найближчому райцентрі не буде бодай якоїсь лікарні, вони залишаться без меддопомоги. Як не цинічно це звучить, але війна зіграла на боці реформаторів. Наразі, коли грошей обмаль, йдеться про відновлення тих медзакладів, які стануть основою госпітальних округів. А люди звикають до нової системи.

Більше того, в липні Верховна Рада ухвалила законопроєкт №6306, який передбачає початок інфраструктурної частини медичної реформи, тобто кластерну систему.

Також цей закон починаючи з 2023 року дозволив запустити реімбурсацію ліків, тобто зробити їх більш доступними для пацієнтів через спрощення отримання рецептів, в першу чергу, електронних.



Ще до війни цю законодавчу новину оцінили хворі на діабет. Їм більше не потрібно було чекати, коли в місцевих бюджетах з’являться гроші на закупівлю інсуліну. Вони отримували електронний рецепт у вигляді смс, йшли до найближчої аптеки, та забирали безплатні ліки своєчасно. Аптекам їх оплачувала НСЗУ. Відтак, це дозволило переселенцям отримувати інсулін у інших регіонах. Там де йшли бойові дії підключились волонтери.


Реімбурсація ліків та введення електронних рецептів, це не лише турбота про пацієнтів, а й контроль за невідповідальним використанням ліків. Так, наявність електронних рецептів, дозволила перевести у рецепторну форму антибіотики, які раніше люди призначали самі собі. З іншого боку, реформа дозволяє, щоб за електронним рецептом сімейні лікарі могли виписувати хворим більш специфічні ліки, наприклад для лікування тривожних станів, що тепер дуже актуально.

Виклики нового часу

Створення діючої мережі медичних закладів в Україні — одне з ключових завдань на наступні роки. Адже це дозволить забезпечити доступ населення до якісної медичної допомоги. Основою для її розбудови стануть госпітальні округи (області), які поділяються на госпітальні кластери з населенням від 150 тисяч. Такий розподіл дозволяє оптимально розрахувати потоки пацієнтів і забезпечити рівномірний доступ до медичної допомоги, говорять в МОЗ.

На 2023 рік, попри війну, розпочнуть розвиток мережі для лікування інсультів, інфарктів та медичної реабілітації. Одночасно у загальних лікарнях будуть розвиватися відділення ургентної медичної допомоги, а у кластерних та надкластерних — потужні відділення екстреної медичної допомоги з цілодобовим прийомом пацієнтів. Відповідно до рівня лікарні будуть побудовані маршрути пацієнта, забезпечення їх обладнанням та реконструкція або будівництво медичного закладу, зазначає заступник міністра охорони здоровʼя Олексій Яременко.

Враховуючи реалії часу, до пакетів послуг, які готова фінансувати НСЗУ включено реабілітаційні послуги. А також значна увага приділяється психіатричній та психологічній реабілітації.


Крім цього планується розпочати третій етап реформи - реформування науково-медичних центрів державного підпорядкування. Так, “Інститут раку” цього року вже розпочне отримувати фінансування від НСЗУ.


Важливим моментом реформи залишаються впровадження системи контролю якості та навчання менеджерів клінік, управління ними. А також - комунікація з суспільством, створення пацієнтських організацій та рад, які б контролювали лікарні та допомагали їм. Законодавчо це можливо, головне, щоб члени громади розуміли свою відповідальність та знали, що здоров’я та якість медичних послуг це їхня справа.




Публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). ГО “СМАРТ МЕДІА” відповідальна за зміст публікації, але він не обов'язково відображає погляди USAID або Уряду США.

Останні пости

Дивитися всі

Вакансія комунікаційного менеджера

Оголошуємо конкурс на посаду комунікаційного менеджера. Обов язки: ведення зовнішньої та внутрішньої комунікації по виконанню завдань проєкту. Навички: вміння писати аналітичні матеріали, володіння со

Comments


bottom of page