СМАРТ МЕДІА поспілкувались з Артемом Ткаченко, директором Департаменту цифрової трансформації регіону Харківської обласної державної адміністрації. До Департаменту цифрової трансформації регіону Артем Ткаченко очолював Департамент з підвищення конкурентоспроможності регіону, за кілька місяців роботи побачив багато можливостей для розвитку Харківської області саме через цифрову трансформацію. За спільної ініціативи керівництва облдержадміністрації та Артема Ткаченко було створено профільний департамент Харківської обласної державної адміністрації.
За весь цей час здійснена велика кількість цифрових трансформацій. Перш за все, був змінений підхід до менеджменту, до управління міністерством - було закладено фундамент того, як можна ефективно впроваджувати зміни в нашій країні. До цього такий проектний підхід не впроваджувався повністю на все Міністерство і далі на всі ланки, що стосуються його функціональних обов'язків. Тож це можна назвати точкою неповернення у системі державних органів. Зараз Мінцифри дійсно показує одні з найкращих результатів серед міністерств. За весь час було здійснено багато роботи, завдяки молодій команді та випрацюваному менеджменту від міністра до виконавців. Молоді люди, не зашорені бюрократичної системою, з чистого аркуша почали робити нові, сучасні, інноваційні продукти, яких ще не було в нашій країні. Україна перша в світі запровадилавпровадила електронні паспорти і вони мають повну юридичну силу на території нашої країни. Зараз завдяки переведенню усіх документів в електронний вигляд, відповідно до поточної ситуації в світі, за допомогою Дії скоро громадяни зможуть користуватись “ковідними” сертифікатами через QR-коди для підтвердження вакцинації. Зараз ця система проходить бета-тестування.
Якщо більш широко дивитися, то сфера цифровізації – це не просто якась одна ніша. Вона охоплює усі сфери життєдіяльності та всі Міністерства. Саме через це, по-перше, акцент був зроблений на ефективний менеджмент, по-друге, було впроваджено посади CDTO – профільних заступників у міністерствах, в обласних державних адміністраціях, у містах, громадах. Це дозволило вже впроваджувати зміни у всіх сферах та на всіхусіх рівнях. Тож для ефективної реформи одного лише Міністерства недостатньо, краще, коли є люди відповідальні за напрямок цифровізації в кожному центральному органі виконавчої влади та на місцях. Адже цей напрямок охоплює охорону здоров’я, культуру, екологію, регіональний розвиток і багато інших напрямів. Весь спектр того, чим живе країна можна оцифрувати, усі паперові документи можна перевести в електронний вигляд. І завдяки Мінцифрі це робиться з дуже великим запалом, бажанням до змін.
– Як з’явився Департамент цифрової трансформації в Харківській ОДА?
– Наш департамент з'явився трошки більше року тому – положення було затверджено 26 червня 2020 року. Наш департамент з’явився першим в Україні. Хоч на той момент і були такі структурні підрозділи в приблизно трьох адміністраціях, але вони з’явились ще до створення Мінцифри, тоді ж як Департамент в Харківській ОДА повністю спроектував цілі і задачі Мінцифри на регіональний рівень.
– Якими є основні цілі цифрової трансформації?
– Першочерговою ціллю є перехід до електронного документообігу, оцифровуванн всіх реєстрів. їхня синхронізація, мінімізація втручання людини в роботу реєстрів. Їх дуже багато і відповідно людей, які працюють з ними, теж багато. Якщо ми переводимо реєстри в електронний вигляд, налаштовуємо взаємодію, то відбувається процес, коли дані переміщаються замість людей та паперів. Це звісно пришвидшує процеси і саме завдяки цьому ми вже маємо такі продукти як онлайн реєстрація місця проживання, зміна місця проживання. До речі саме Харків є одним з перших міст, де з травня цього року вже працює ця послуга. Ще один продукт – це єМалятко, комплексна послуга для батьків новонароджених. Всі ці та інші державні послуги в онлайні можливі саме завдяки переведенню реєстрів в електронний вигляд. Головне завдання цієї реформи відцифрувати те, що є, та налагодити взаємодію даних, які є у держави. Саме це є основоположною місією, з якої витікають усі наступні цілі та задачі цієї реформи, а саме:
- підвищення цифрової грамотності людей, бо без цього реалізувати цю реформу буде вкрай складно, у людей не буде розуміння як працювати з тим продуктом, що розробляється зараз;
- покриття території нашої країни якісним високошвидкісним інтернет-зв’язком як фіксованим, так і мобільним. Адже це напряму пов'язано з можливістю мати доступ до онлайн послуг. Якщо у людини немає можливості замовити послугу зі свого комп'ютера або смартфона, то вона може скористатись спеціально створеними місцями у ЦНАПах, де за допомогою консультанта можна замовити онлайн послугу. Таким чином економиться час адміністратора ЦНАПу, і взагалі це дуже пришвидшує розгляд справ. ЦНАПи зараз трансформуються на наступний рівень, коли створюються центри Дія. Такі центри є більш спеціалізованим місцем, де не лише можна замовити і отримати адміністративну послугу, але й отримати такі публічні послуги як банківські, отримати консультацію для бізнесу, поштові послуги. Зараз в Україні вперше впроваджена субвенція на ЦНАПи, тож такі центри активніше почнуть утворюватися на території всієї держави.
– З чого складається реформа цифрової трансформації ?
– Оцифровування реєстрів, їх синхронізація та автоматизація роботи з ними, переведення в електронний вигляд: паспорт, так званий ідентифікаційний код, водійське посвідчення, студентський квиток, страховка на автомобіль, свідоцтво про народження – все це вже є в електронному вигляді. З травня цього року бізнес може подавати звітність дистанційно, сплачувати податки і спектр подібних послуг надалі буде максимально розширено. Ми знаходимось на самому початку, але вже за два роки було здійснено багато перетворень.
– У рамках проєкту “Реформи для громадян”Смарт Медіа проводили опитування серед громадян і стосовно реформи цифрової трансформації багато разів повторювалось питання, які нові сервіси планується додати до Дії. Тож, власне що нового очікується?
– Що нового буде в Дії ми найкраще побачимо наприкінці серпня - на початку вересня, коли на законодавчому рівні державні органи, представники надання державних адміністративних чи муніципальних послуг вже не матимуть права вимагати у людини документи, якщо вони є в електронному вигляді. Тобто навіть Дію не потрібно буде показувати, адже ці документи мають бути в реєстрі та в доступі для адміністраторів.
– Що ви порадите робити, якщо зараз документи з Дії не хочуть приймати?
– Ці документи вже мають повну юридичну силу, тому відмов їх приймати не має бути. Якщо таке все ж стається, то можна робити запит до Департаменту цифрової трансформації регіону або до відповідного департаменту міської ради. Ці департаменти є профільними і мають повноваження щодо комунікації з тими органами, де можливо впровадити Дію.
– Ще один дуже важливий елемент реформи – створення ЦНАПів. Для чого вони створювали і які функції виконують зараз?
– До листопада минулого року вони ще могли бути утворені як органами місцевого самоврядування, так і паралельно існували ЦНАПи при районних державних адміністраціях. Зараз в результаті реформи децентралізації, укрупнення районів, по-перше, вони вже функціонально не могли продовжити існувати при РДА, а по-друге, вони дійсно дублювали роботу ОМС. Зараз розширюється спектр повноваження ЦНАПів органів місцевого самоврядування, збільшується перелік послуг, які вони можуть надавати, розширюється їхній функціонал. Зараз утворюється багато ЦНАПів по всій країні – як за рахунок трансформації із колишніх РДА, так і нових. Якщо до прикладу взяти будь-який район, то тепер весь ресурс діє при виконавчому комітеті відповідної міської ради. Зараз ці ЦНАПи мають повний доступ до реєстру територіальної громади, доступ до усіх послуг що надаються органи місцевого самоврядування та державними органами. Державні послуги надаються суб'єктами надання послуг такими, як Державна податкова служба, Державна міграційна служба, юстиція геокадастр. ЦНАП же є точкою входу для громадянина, звідки запит надсилається до відповідного органу і потім відповідь адресується громадянину.
– Зараз Україна прагне перейти на електронний документообіг, але деякі послуги в ЦНАПах все одно можливо отримати лише за місцем реєстрації. Чи ця територіальна прив’язка буде зберігатись у майбутньому?
– Частково це так і залишатиметься, адже за планом до початку 2024 року ЦНАПи мають бути утворені у кожній громаді тобто зараз у Харківській області є 56 громад відповідно у вказаний термін має бути створено 56 ЦНАПів. Також де необхідно утворити або головного ЦНАПу або віддалене робоче місце. Це необхідно, аби людям було зручніше подавати свої заявки у найближчому місці, а не їхати за кілька десятків кілометрів до центрального ЦНАПу громади. Є така концепція, що у заявника не має бути більше 14 км до найближчої точки отримання адміністративних послуг. Певні послуги все ж залишиться прив'язаним до громади, але переважно це ті послуги, які стосуються реєстрації місця проживання.
– Яка робота іде для забезпечення всього регіону швидкісним інтернетом?
– На центральному рівні Мінцифра комунікує з мобільними операторами щодо розширення їхньої мережі, і це дійсно дає свої результати. На місцевому рівні ми доносимо меседжі з Києва провайдерам, представництвам місцевих операторів. Але найбільше ми все ж таки комунікуємо з громадами. Зараз в кожній області мають бути точки входу, які слугуватимуть провідниками для реалізації державної програми субвенції на покриття території швидкісним інтернетом. Ми в робочому режимі щодня на зв'язку з Мінцифрою і відповідно передаємо нову інформацію громадам. Наразі в рамках субвенції 31 громада на Харківині отримала фінансування на замовлення послуг з покриття інтернетом. Ця програма, яка вперше стартувала цього року, матиме дуже позитивний вплив на розвиток сільських громад. Наш департамент допомагав громадам на всіх етапах для отримання підтримки.
– Одним з елементів реформи цифрової трансформації є цифрова освіта. Наскільки ця програма навчання поширена в нашому регіоні чи присутній офлайн елемент?
– Офлайнова частина навчання дуже активно проводилася у період до пандемії, адже однією з основних цільових аудиторій цього навчання є люди старшого віку, відповідно у період пандемії неможливо збиратися вживу з огляду на ризики для здоров'я. Зараз невеликими групами знову починається навчання. У Харкові це відбувається на базі бібліотек, наукового парку “Синергія”. Під час жорсткого карантину такі навчання проводилися в онлайн режимі і до них долучились активісти та молодь. Також цей курс має бути запущений у молодіжних хабах області. Ще минулого року ми зібрали всі хаби, аби прокомунікувати з ними та запропонували їм стати амбасадорами бренду цифрової освіти.
– На початку ми з вами говорили, що цифрова трансформація стосується усіх сфер життя. Яким чином відбувається комунікація з іншими міністерствами?
– Уже майже у всіх міністерствах створена посада CDTO – профільних заступників у міністерствах, і ці люди є драйверами рушійних змін всього, що стосуєть цифровізації. Наприклад, нещодавно були введені електронні лікарняні. У травні був форум Ukraine30 з діджиталізації. Там були представлені усі сфери: і будівництво, й екологія, і медицина, і культура і всі інші. Тобто ми бачимо, що взаємодія відбувається.
– Хто такі є-резиденти, чи є вони в нашому регіоні і яку користь це приносить?
– Це практика розповсюджена у світі коли айті спеціалістам дають можливість отримати посвідку на постійне проживання. IT-спеціалісти отримують спрощені умови на в’їзд та перебування в Україн. Це важливого для того, аби ми позиціонувались на мапі Європи як провідний ІТ-регіон. Є-резидентсво стає доповнення до тієї ІТ-екосистеми, яка вже є нашій країні. Існують щорічні квоти по областях на кількість таких резидентів, і ці квоти щорічно збільшуються. Вони розповсюджуються на ті регіони, у яких дуже спроможна ІТ-екосистема. Нашим департаментом у вересні минулого року і було ініційоване звернення до Президента щодо збільшення цих квот для конкретних країн. Це питання було детально опрацьоване спільно з ІТ-кластером.
– Як реформа сприймається громадянами?
– Зрозуміло, що зміни та новації не завжди легко вливаються в повсякденне життя. Цей процес здійснюється поступово. Як би Департамент на регіональному рівні, чи Мінцифра на державному рівні не працювали щодо, наприклад, залучення партнерів, які сприймають Дію, все одно досі є люди, які поки не сприймають нові реалії. Ми постійно комунікуємо з громадами на регіональному рівні, розповідаємо про всі новації. Але все одно трапляються ситуації, які показують, що деякі люди ще не сприймають цю реформу повністю. І саме для цього в тому числі є профільні заступники голів громад. Їх обов’язком на місцевому рівні є сприяння реалізації державної політики Мінцифри і ставати амбасадорами бренду. Вони мають доносити до людей, що це простіше, швидше і, врешті, людяніше.
Авторка : Валерія Головачова
Проект відбувається у партнерстві з Національним Демократичним Інститутом (НДІ) в рамках програми «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» (U-RAP) за фінансової підтримки Агентства США з Міжнародного розвитку (USAID).
Публікація зроблена в рамках проекту “Реформи для громадян”.