Медичні закупівлі: бюджетні переплати через індиферентність громад

Оновлено: 28 бер.

Розслідування системної корупції в області COVID-закупівель та проста інструкція громадам як контролювати такі закупівлі

Розслідування створено робочою групою з антикорупції, у якій залучені громадяни Харківської, Сумської, Полтавської, Луганської та Донецької областей.


Левова частка бюджетних коштів в Україні потрапляє до кишень корупціонера через переплати під час тендерних закупівель. Ціна штучно завищується за змовою з чиновниками, товар чи послуги реально поставляються за значно нижчою вартістю, з бюджету на рахунки підприємства надходить більше грошей. Різницю ділять між собою корупціонери: чиновники та підприємці, які з ними вступили в змову.

До 2016 року відстежити ці змови було складно - більша частина торгів проводилася за закритими кабінетами, результати ставали відомими лише якщо йшлося про великі закупівлі. Після запуску електронного майданчика Prozzoro контролювати процеси полегшало. У режимі онлайн на сайті держзакупівель кожен може подивитися, хто і що за якою ціною закуповує, чи є конкурентною процедурою. При цьому корупціонери знайшли лазівки, які дозволяють їм і надалі займатися "відкатами" - наявність спеціальних тендерних умов, які дозволяють вигравати конкурси своїм фірмам та укладати договори з єдиним постачальником. Але ці хитрощі не спрацюють, якщо присутній контроль громади. Розкрадання легко розкрити, якщо є увага суспільства. Й легко на тендерах заробляти, якщо уваги немає. Якими б прозорими не були умови проведення.

Маркером цих процесів є медичні закупівлі, які направлені на боротьбу з пандемією коронавірусу. Протягом 2020-2022 великі гроші медзакладів, ОТГ, НСЗУ були витрачені на закупівлю обладнання, препаратів та засобів захисту для боротьби з Сovid-19. Лише з бюджетів різних рівнів понад 6 млрд гривень – це сума тендерних закупівель, показаних на онлайн карті закупівель.

В умовах карантину виникла потреба оперативно реагувати на виклики пандемії, були створені особливі умови, які полегшували закупівлю товарів, шляхом прямих контрактів з постачальником, що значно скоротило час для придбання необхідних товарів. Але це прибрало й перепони для корупціонерів, які могли уникати прозорої конкуренції. Тим більше, в той час фіксувався реальний дефіцит на штучне зростання цін на ринку на захисні маски, бахіл тощо. Тому переплату можна було пояснити умовами ринку.

Однак протягом 2020 року громадськість уважно слідкували за цими процесами. Була створена навіть онлайн карта, яка б дозоляла більш оперативно відстежувати тендери, проведені розслідування розкрадання грошей, які виділені для боротьби з Сovid-19 та навіть порушені кримінальні справи.

Але у 2021 та 2022 році громадський інтерес зменшився, в той час, як закупівель та порушень не поменшало. І якщо проаналізувати закупівлі медичних препаратів, як постачаються у лікарні для боротьби з Сovid-19, то можна говорити, що завищення цін є системними для всіх регіонів Сходу України.

Слід зазначити, що були проаналізовані закупівлі, які стосуються захисних товарів – халатів, масок, бахіл, дезінфекторів Адже вони не є специфічними та не йдеться про якусь додаткову модифікацію, як, наприклад апарати ШВЛ, через що може бути завищена ціна. Й розслідування довели, що ціна навіть під час невеличких тендерів, не говорячи про більш значні, перевищується.

Наприклад, КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дергачівської міської ради, що на Харківщині. У травні 2021 року вони закупили 800 халатів хірургічних на суму 56 000 гривень, тобто кожний халат за 70 гривень.







Джерело: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-19-003481-a

При цьому на ринку ціна за такі халати складає від 25 до 55 гривень. Й це йдеться про роздріб, під час оптових пропозицій ціна повинна бути меншою. Тобто переплата складає щонайменше 30%. Це близько 17 тисяч гривень. Не говорячи про те, чи дійсно для швидких були придбані хірургічні халати, або вони замінені більш дешевими аналогами.



Цікаво, що пропозиція на постачання 700 халатів спочатку передбачала 140 тисяч гривень, в цьому випадку переплата була б понад 100%, а сам договір на постачання був укладений шляхом прямого договору з єдиним постачальником, без конкурентної процедури.

До речі, саме цей ФОП Рощенко К.П. є постійним постачальником лікарень, зокрема КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дергачівської міської ради, інші тендери також укладені шляхом прямих договорів та мають ознаки завищення цін, а сама Катерина Рощенко пов`язана з родиною Ярославських через громадську діяльність. ФОП Рощенко К.П. є переможцем у 76 тендерах, левова частка з яких неконкурентна, на суму більш ніж 5,95 млн гривень. Непогано, для ФОП-посередника, а не виробника продукції.

Луганська область. КНП «Сватівський центр первинної медико-санітарної допомоги». Наприкінці 2020 вони укладають два договори, де планується закупати бахіли, за ціною 1,95 гривні за пару, а маски по 4,50 гривень за штуку. Та за іншим договором декілька видів рукавичок, стерильні та нестерильні за ціною вище ніж 6 гривень, та маски за 4,62 гривні.





В той час, як пара бахіл на ринку коштує менше ніж гривня, а рукавички – трохи більше гривні.






Таким чином, переплата складає понад 200%. Безумовно, йдеться про закупівлі які не є масштабними з точки зору навіть міського бюджету, але з точки зору зарплатні медсестри або лікаря, це декілька місяців важкої та небезпечної праці у ковідному відділенні. Й знову ж таки, укладені прямі угоди без конкурентних торгів. З місцевою аптекою та ФОП Шілова С.Л., яка знову ж таки є базовим ФОП-посередником для медичних закладів сходу України, яка має контрактів на суму понад 1 млн гривень. Враховуючи цю інформацію, питання значних переплат вже не є таким незначним.

До речі, ось список постачань до Миргородського центру невідкладної медичної допомоги. Виявляється, й халати, й шапочки, й бахіли можна закупляти по більш-менш адекватним цінами.





А ось всього лише у 60 кілометрах від Миргорода, у місті Лубни тої самої Полтавської області медичні халати купують вже за 90 гривень за одиницю. Знову ж йдеться про прямі договори.


А якщо й далі аналізувати тендери, то можна зробити висновки, що майже кожен другий несе в собі ознаки переплати, та корупційних дій. Експерти визнають, що ковідні закупівлі, як й частина медичних, дійсно може проводитись за спрощеною системою, це питання життя людей, адже не можна зволікати з ліками або киснем. Але з іншого боку деякі чиновники та підприємці вдаються до махінацій, зокрема з товарами які можна запланувати заздалегідь й закупляти їх вже у конкурентних умовах. Тому необхідні нові зміни для закону «Про публічні закупівлі». А доки їх немає, й в принципі, необхідна увага громади, власників медичних закладів, які б контролювали закупівлі. Адже не є проблемою місцевих депутатів ОТГ, або пацієнтських рад або членів громад переглянути закупівлі на відкритих майданчиках, таких я Prozzoro, та запобігти переплатам. Адже в цьому випадку, доведеться аналізувати та порівнювати лише декілька договорів, а не шукати корупціонерів серед тисяч угод, як це роблять Центри громадських та журналістських розслідувань. Саме увага на місцях забезпечує успіх антикорупційної реформи.




Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). ГО СМАРТ МЕДІА була відповідальна за зміст публікації , але він не обов'язково відображає погляди USAID або Уряду США.