Захисні споруди у Харкові: який реальний захист населення?


Питання наявності у Харкові дієвих, підготовлених та надійних укриттів на випадок військової атаки або надзвичайної ситуації набуло актуальності під час початку російської агресії на Донбасі у 2014 році. Тоді була проведена значна ревізія всіх місць для укриття на території міста. Той факт, що військовий конфлікт в зоні ООС триває, а ситуація у світі, загострення ситуації в Ізраїлі, де через обстріли у травні 2021 році страждало мирне населення, наявно говорить про необхідність утримання укриттів у належному стані та інформування населення про їх наявність.

Відповідно до нормативно-правових актів України у сфері цивільного захисту в місті Харкові розташування захисних споруд для усіх категорій населення від наслідків можливих надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також в умовах особливого періоду, організовано наступним чином. Фактично у місті існує декілька типів укриттів, що є доступними у разі загрози збройного нападу або виникнення надзвичайних ситуацій.

Наразі це: сховища та протирадіаційні укриття, які засвідчено розташовані на територіях підприємств, організацій та установ; споруди подвійного призначення – метрополітен, підземні переходи, підземні паркінги; найпростіші укриття – підвальні, цокольні приміщення житлових будинків. Кількість та розташування споруд в режимі онлайн можна переглянути на інтерактивній карті ДСНС.




Джерело: інтерактивна карта ДСНС.

На карті можна побачити, що більшість укриттів різного типу знаходиться у центрі міста та так званих «спальних районах» висотної забудови – Салтівка, Олексіївка, Нові Дома, інші.

У той же час, мешканцям приватного сектору необхідно розраховувати на свої сили, такі як наявність погребів (льохів) на подвірʹях, або дізнаватись про найближчі місця для укриття.

Детальніша інформація розміщена на сайті КП «Міський інформаційний центр» (https://smart.gis.digital/opendataportal).



Фото: Накипіло



Фото: Накипіло




Фото: Накипіло


До того ж містяни нерідко констатують той факт, що навіть і не знають де знаходяться діючі місця для укриття, а тому у разі виникнення надзвичайної ситуації або військової агресії, скоріш за все вони будуть шукати їм альтернативу.

У першу чергу йдеться про метро та інші споруди подвійного призначення, адже ще з уроків історії світової війни 1939-1945 рр. люди знають, що саме у метро укривались від артилерійських обстрілів та бомбардувань мешканці Лондону, Москви, Ленінграду.



Фото: сайт КП “Харківський метрополітен”

У Харкові 30 станцій метрополітену, 53 підземних переходів та 14 підземних паркінгів, які включено до фонду захисних споруд міста.

На спорудах КП «Харківський метрополітен» регулярно проводяться навчання на випадок здійснення захисту населення від негативних наслідків різного роду надзвичайних ситуацій.




Фото: СМАРТ МЕДІА



Фото: СМАРТ МЕДІА


Але як свідчить схема підземки, далеко не всі містяни мешкають у пішій доступності від них, зокрема жителі таких районів як Рогань, Баварія, Залютино, Одеська (сюди лінія наразі будується).


А тому на першій план щодо забезпечення безпеки людей під час застосування звичайних видів озброєння та виникнення надзвичайних ситуацій виходять підвальні укриття багатоповерхівок. У порівнянні, саме вони допомогли захиститись мирному населенню селищ Донбасу на початку збройного конфлікту на цих територіях, хоча багато які були на той час у занедбаному стані, говорить харків`янин Євген Каплін, керівник гуманітарної місії «Проліска», яка за підтримки УВКБ ООН здійснює системну допомогу мирним мешканцям на лінії розмежування, зокрема бере участь у програмі відновлення місць для укриття.

«У 2014-2015 роках ситуація із сховищами і іншими типами укриттів в зоні військових дій на Донбасі була критична. Люди ховалися в підвалах, але навіть ті підвали, які умовно вважалися сховищами, були в занедбаному стані. Наприклад, коли ми евакуювали людей з Дебальцево, вони місяцями сиділи під обстрілами в підвалах, частково затопленими водою і каналізаційними стоками. Потім це позначилося на їхньому здоров'ї, почалися проблеми з нирками, – каже Євген Каплін, – Тому одним із важливих завдань стало відновлення укриттів в селищах, які продовжують зазнавати обстрілу. Зараз з нашою участю відновлено бомбосховище в будинку культури села Новотошківське Луганської області, де теж стояла вода. Підготовлено приміщення, місця для сидіння, ліжка для сну, встановлений генератор, який дозволяє підтримувати навіть місцеву мобільну станцію, щоб під час атаки люди не опинилися відрізаними. З місцевою владою проведена інформаційна робота про те, як і де, ховатися, під час обстрілу. І люди, на жаль, вже користувалися цим укриттям через обстріли. Це 10 така споруда відновлене в зоні поділу. Однак відновлювати і підтримувати укриття треба і в тих містах, які зараз вважаються мирними, але знаходяться недалеко від кордону. У цьому році на Донбасі обстрілу піддалися населені пункти, де було тихо останні 4-5 років, підтримка бомбосховищ й інформування громадян актуально і для Харкова».

У Харкові, за даними Харківської міськради, більше ніж 4200 найпростіших укриттів (підвальні, цокольні приміщення житлових будинків, гуртожитків, медичних та навчальних закладів).

Фото: СМАРТ МЕДІА

Фото: СМАРТ МЕДІА



Кількість людей, що підлягає короткочасному укриттю у підвальних та цокольних приміщеннях, розраховано із норми 1,5 м. кв. м. на одну особу.

Планування та проведення заходів, які стосуються питань пов’язаних з утриманням фонду захисних споруд міста, відображені у Програмі розвитку цивільного захисту м. Харкова на 2018-2022 рр. та щорічних Планах основних заходів цивільного захисту м. Харкова.

Утримання у належному стані та приведення у готовність до використання за призначенням усіх споруд фонду здійснюють виключно їх балансоутримувачі (власники) – це й КП «Жилкомсервіс», ОСББ, ЖК та власники адміністративних будівель – виші, лікарні, тощо.

У 2014-2015 рр. Департаментом житлового господарства, КП «Жилкомсервіс» сумісно із Харківським міським відділом ДСНС України та Департаментом по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту була проведена по суті ревізія усіх підвальних приміщень житлових будинків комунальної форми власності з визначенням їх придатності до використання у якості місць для укриття населення.

За результатами цієї роботи в адміністраціях районів міста були відпрацьовані та затверджені плани укриття населення.

Даними планами зокрема передбачено укриття мешканців житлових будинків, які не мають пристосованих підвальних приміщень в інших захисних спорудах, у підвалах близько розташованих будинків та спорудах подвійного призначення.

В цей же період виконавчими органами міської ради та комунальними підприємствами була організована та проведена робота з приведення підвальних приміщень житлових будинків у готовність до короткочасного укриття населення:

  • здійснено очистку приміщень від сміття;

  • відновлено освітлення, частково водопостачання;

  • відремонтовано сходи та вхідні двері;

  • проведено дератизацію та дезінфекцію.

Водночас, певна кількість підвальних приміщень була виключена із фонду захисних споруд з причин:

- після прийняття у 2015 році Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» підвальні приміщення вважаються спільною власністю мешканців житлових будинків, які пристосовують їх під власні потреби (будують комори, розміщують власне майно, тощо), внаслідок чого підвали втрачають своє призначення як обʹєктів для захисту;

- внаслідок періодичного підтоплення ґрунтовими водами, передачі у приватну власність для ведення господарської діяльності, тощо;

- у деяких мікрорайонах міста внаслідок особливостей конструкцій підвалів житлових будинків укриття населення, яке мешкає в них, не можливе.

На даний час для захисту цієї категорії осіб на відповідних ділянках планується будівництво в особливий період швидкоспоруджуваних захисних споруд (відкриті або перекриті щілі), потреба у яких за проведеними розрахунками становить близько 50 одиниць.

Але це не просто цифри. Наскільки важлива їх наявність у достатній кількості, утримання їх у якісному стані та інформування населення про те, як до них дістатись й що потрібно робити під час загрози, переконані українці, які переїхали до Ізраїлю та зіткнулись із загрозами авіаударів особисто. Мешканці Ізраїлю говорять, що така побудова укриттів та інформованість про них дійсно рятують життя.

«Хто живе на кордоні там (ред. сектор Газа) – у багатьох вже є в самих будинках спеціальні кімнати, які будують і в них можна сховатися. І так в більшості. З моменту, як прозвучала сирена, ті, хто найближчі – у них десь пів хвилини, щоб дістатися до бомбосховища, а десь ближче до Тель-Авіву – це десь дві хвилини. Більшість бомбосховищ знаходяться – саме ось де школи, все таке. Вчать дітей, куди потрібно бігти. Більшість, перш ми спускаємося вниз до підвалу, або ми виходимо просто на майданчик (ред. сходову клітку). Найбезпечніше – це стояти між першим і другим поверхам - розповідає Інна Симановська.

«У таких містечках, як моє, це справжні бомбосховища: невеликі такі будиночки і ... По-перше, ми все це знаємо з самого початку: в чиє бомбосховище, куди йти, є люди, які у себе в будинках зробили ці самі захищені кімнати, при чому в багатьох випадках, вони ще роблять так, щоб ці кімнати були ще й газонепроникні, в принципі це питання тільки грошей.

Мені, наприклад, потрібно десять секунд, щоб дійти до бомбосховища. Це така бетонна коробка, вона не під землею, вона зовні, але знову ж таки – не знаю, що з нею буде при прямому попаданні.

З приводу оповіщення; по-перше, гудуть сирени, по-друге, завжди засоби масової інформації – це і, якщо ти дивишся телевізор, або слухаєш радіо, якщо ти дивишся просто в комп'ютері новини, то тут же починає блимати оповіщення. Тобто я, сидячи тут (ред. – на півночі) знаю, що на півдні в такому-то районі спрацювала система раннього оповіщення (так у нас це називається). Знову ж таки, якщо на півдні випустять (ред. – ракети) – то до мене воно набагато довше летить, ніж якщо це кордон з Газою», – розповідає про реальну потребу знань про укриття», - Міна Озар.

Всі хто залучений до цивільного захисту Харкова мають надію, що місто не зазнає збройного нападу чи впливу надзвичайних ситуацій, які потребують масового укриття людей, але досвід харків’ян, які потрапляли на території де використовуються захисні споруди, наголошує на їх профілактичній підготовці та інформуванні населення.

Управління житлового господарства та КП «Жилкомсервіс» продовжують роботу з утримання підвальних приміщень у належному стані.

Минулого року та у першому півріччі поточного року вивезено понад 35 тис. кубометрів сміття, відновлюється освітлення, проводиться планова дератизація та дезінфекція.

Протягом 2021 року заплановано встановити (оновити) на входи до підвалів понад 600 металевих дверей.

Також, у поточному році адміністраціями районів сумісно з КП «Жилкомсервіс» та Департаментом по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту проведено коригування планів укриття населення.

Інформація про місцезнаходження місць для захисту населення знаходиться в Адміністраціях районів, дільницях КП «Жилкомсервіс», доступна на гарячій лінії служби порятунку «112».

З метою максимальної доступності інформації для населення дані про захисні споруди розташовані на інтернет-ресурсі КП «Міський інформаційний центр».

А наразі Харківська міськрада разом з ГО «СМАРТ МЕДІА», мобільними групами проводить роботу щодо наочного інформування населення про наявність найближчих укриттів.



Вивчення цієї інформації займе у Вас не більше хвилини, але вона реально може врятувати життя під час НС.

Не проходьте повз, врятуйте себе та свою родину заздалегідь.