top of page

ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ: АКТУАЛЬНІ РЕФОРМИ ТА ЇХ ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ Policy Brief

1.    ПРЕАМБУЛА

 

Україна є учасницею Європейського простору вищої освіти, стороною відповідних міжнародних угод та активно реформує сферу вищої освіти відповідно до загальноєвропейської рамки. Спочатку пандемія COVID-19, а потім повномасштабне вторгнення рф, значно уповільнили процеси євроінтеграції, спричинивши низку негативних наслідків та освітніх втрат. Попри нові виклики та проблеми під час пандемії вітчизняні заклади вищої освіти (ЗВО) частково адаптувалися до умов невизначеності і, зокрема, до умов дистанційного навчання, що слугувало корисним досвідом для відносно швидкого відновлення навчального процесу в умовах повномасштабного вторгнення.

У зв’язку із повномасштабним вторгненням, публічну політику Міністерства освіти і науки України (МОНУ) в сфері вищої освіти було спрямовано передусім на мінімізацію шкідливих наслідків [1, с. 12], а саме:

- прийнято низку рішень і документів для регулювання відносин у сфері забезпечення трудових прав учасників освітнього процесу (щодо отримання відпусток, зокрема особами, які перебувають за кордоном, щодо можливості запровадження дистанційного режиму роботи тощо);

- спрощено або призупинено окремі процедури у сфері вищої освіти (такі як акредитація освітніх програм, атестація здобувачів вищої освіти);

- затверджено новий (полегшений, такий що враховує регіональні особливості тощо) порядок вступу до ЗВО;

- знижено вимоги до вступників (зменшено кількість тестових завдань з трьох складових Національного мультипредметного тесту (НМТ), усунено встановлення порогових балів під час проведення як НМТ, так і магістерського комплексного тесту та магістерського тесту навчальної компетентності та ін.).

Попри важкі умови, процеси реформування системи вищої освіти України у напрямку європейської інтеграції та досягнення європейських стандартів якості тривають. Один з основних принципів освіти в контексті європейської інтеграції – демокоратичність. Втілення цього принципу, окрім іншого, передбачає взаємоповагу та взаємодію між усіма суб'єктами освіти, діалогічний характер освіти, атмосферу взаємоповаги та довіри тощо [2, с. 348; 3, с. 56]. Відповідні демократичні тенденції вимагають від звичайного громадянина, дотичного до освітніх процесів, усвідомлення власної ролі та значення в систем освіти, а також відповідної соціальної та політичної активності, а від представників влади – врахування результатів цієї активності та громадської думки у цілому.

Проведені ГО «СМАРТ МЕДІА» дискусії з громадянами, представниками експертної спільноти та влади з проблематики вищої освіти, а також цей Policy Brief, що базується на результатах дискусій, мають на меті практичну імплементацію принципу демократичності, забезпечення взаємодії та співпраці між ключовими суб'єктами освіти (учасниками освітнього процесу та представниками влади) на засадах взаємоповаги та довіри, у напрямку розв’язання ключових проблем вищої освіти, зокрема тих, що стосуються інтеграції до європейського простору і спричиняють дисфункцію відповідних реформ.

 

2. ПРОБЛЕМА

 

Дисфункціональність актуальних реформ системи вищої освіти, зокрема пов’язаних із процесами європейської інтеграції, в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну.

 

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОБЛЕМИ

 

Перелічені у преамбулі цього документу заходи публічної політики в сфері вищої освіти, спрямовані на мінімізацію шкідливих наслідків повномасштабного вторгнення рф в Україну, сприяли адаптації системи вищої освіти під специфічні умови воєнного стану. Разом із тим, певних втрат уникнути не вдалося.

У спеціальній науковій та довідниковій літературі зауважується на наступних втратах системи вищої освіти:

-               інфраструктурні втрати та збитки (загальна сума збитків, завданих російськими військами інфраструктурі України, становить майже 136 млрд доларів США, з яких 8,2 млрд, або 6% –  це збитки, завдані українській освітній інфраструктурі [1, с. 32];

-               фінансові втрати (фінансування сфери вищої освіти з державного бюджету після початку повномасштабного вторгнення було секвестровано; обсяг фінансування за окремими бюджетними програмами, головним розпорядником яких є Міністерство освіти і науки, було зменшено на 10%) [1, с. 85];

-               втрати людського капіталу та потенціалу (відтік науково-педагогічних працівників та студентів за кордон, працевлаштування та навчання у закордонних ЗВО) [1, с. 44];

-               мотиваційні втрати (зниження мотивації навчати і навчатися в умовах постійної невизначеності,   прямої загрози життю та здоров’ю, нестабільного психоемоційного стану тощо) [1 с. 35];

-               втрати на рівні якості освітнього процесу (не всі ЗВО спроміглися забезпечити якісне дистанційне навчання; проблеми доступу до навчання, спричинені перебоями електропостачання та  Інтернет-зв’язку) [1, с. 36];

-               втрати у сфері науки та інновацій (тенденція зниження наукового кадрового потенціалу, що проявляє себе як у кількісних, як і у якісних показниках; молоді вчені продовжують залишати сферу наукової діяльності, за даними МОНУ більш ніж 5 % молодих науковців, які працювали у ЗВО, змінили місце перебування й виїхали з території України) [4, с. 44].

Попри значні втрати, процеси реформування системи вищої освіти, розпочаті до повномасштабного вторгнення, тривають. Наприклад, продовжуються процеси реорганізації ЗВО, спрямовані на зменшення їх кількості на корись підвищення якості, оптимізуються процедури присудження наукових ступенів та вимоги до рівня наукової кваліфікації здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти та ін. Отже, процеси євроінтеграції системи вищої освіти та відповідні реформи відбуваються, попри виклики воєнного стану і наявні втрати. Водночас, умови війни значною мірою негативно впливають на очікувані результати, сприйняючи певні дисфункції (некоректне функціонування, порушення очікуваних наслідків) реформаційних процесів.

Проведені ГО «СМАРТ МЕДІА» дискусії дозволили виявити певні ознаки дисфункції реформаційних процесів, що проявляють себе у протиріччях між очікуваними результатами та їх реальними наслідками, між юридичними вимогами та фактичними засобами їх виконання тощо.

Предмет цього документу складають окремі прикладні проблеми сучасної вищої освіти, тобто такі, що проявляють себе в конкретних освітніх практиках.

 

4. МАСШТАБ ПРОБЛЕМИ

Проблема масштабується на національному рівні: торкається всього населення України, від її вирішення залежать перспективи національного розвитку і суспільного благополуччя.

 

5. ВИЗНАЧЕННЯ КЛЮЧВОИХ АСПЕКТІВ ПРОБЛЕМИ               (за результатами роботи зі стейкхолдерами)

 

У період з серпні по листопад 2024 р. ГО «СМАРТ МЕДІА» провела шість зустрічей-дискусій зі стейкґолдерами (викладачами, здобувачами та представниками керівного складу ЗВО, із залученням представників місцевого самоврядування) у Дніпрі, Чернівцях і Тернополі на тему «Освітня реформа: що важливо?». На цій основі було створено єдину експертну робочу групу. В межах цієї групи дискурс, що базувався на досягненні консенсусу щодо необхідності визначення і вирішення нагальних (прикладних) проблем вищої освіти, розгорнувся навколо таких проблем:

1.    Відсутність у ЗВО дієвих інструментів електронного документообігу; протиріччя між вимогами МОНУ (певні документи мають зберігатися виключно у паперовому виді і бути підписані власноруч) та актуальними реаліями сьогодення (багато ЗВО працюють виключно у дистанційному форматі, НПП та студенти цих ЗВО перебувають за кордоном або у іншому місті тощо, що ускладнює або робить неможливим здійснення власноручного підпису тощо);

2.    Монополія Strike Plagiarism.com, що є єдиним ліцензованим сервісом для перевірки текстів на наявність / відсутність запозичень. Така монополія є реально перепоною на шляху забезпечення закладом освіти принципів та вимог академічної доброчесності;

3.    Прив’язанісь ставки викладача до кількості студентів, що, зокрема в умовах малокомплектності студентських груп, створює ситуацію, коли один викладач на ставку забезпечує 8 і більше освітніх компонентів, що негативно позначається на якості викладання.  Така прив’язаність створює щонайменше два негативні варіанти розвитку подій: 1) обмеження кількості закріплених за викладачем освітніх компонентів, і тоді у викладача ніколи не буде повної ставки, а його заробітна плата буде жебрацькою; 2) закріплення 8 і більше освітніх компонентів за викладачем для забезпечення повної ставки, і тоді неможливо забезпечити відповідність академічної і професійної кваліфікації викладача змісту всіх забезпечуваних ним ОК (згідно із ліцензійними вимогами);

4.    Занадто складна і забюрократизована процедура реєстрації та подання наукових проєктів і розробок на отримання грантових коштів. Навіть якщо йдеться про міжнародний проєкт («Горизонт 2020» тощо), грантова заявка і всі супровідні документи йдуть через проміжний внутрішньоукраїнський рівень їх перевірки, а на цьому рівні діють неактуальні вимоги. Наприклад, вимога відправки документів не тільки поштою, а ще й на СD-диску (в сучасних комп’ютерах дисковод відсутній). Форма заявки, яка подається до Національного фонду досліджень України не є прозорою та зрозумілою (прозорість і зрозумілість – це про відсутність певних нюансів, що можуть неоднозначно інтерпретуватися заявниками, і у разі невідповідності цієї інтерпретації баченню розробників форми, заявка не проходить навіть попередній відбір);

5.    На державному рівні відсутня адекватна нормативно-правова база щодо комерціалізації інноваційної діяльності у сфері освіти та науки;

6.    В Україні відсутні акредитовані організацій, які б підтверджували етичність так званих «експериментів на людях». Їх запровадження є необхідним для розвитку та іміджу вітчизняної науки, науковців та їх інноваційних досліджень, адже такого підтвердження вимагають видавництва рейтингових закордонних журналів;

7.     Згідно із новим «Порядком підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)», замало часу відведено на проведення дисертаційного дослідження і підготовку дисертацій здобувачів третього (осітньо-наукового) рівня вищої освіти. Якщо досягнення мети дисертації передбачає проведення лонгітюдного дослідження (відслідковування певних показників протягом 3–5 років), дисертант не має жодного шансу вкластися у відведений чотирирічний термін;

8.    Вимога щодо обов’язкового співпадіння ключових слів у наукових працях аспіранта та потенційних рецензентів і опонентів його дисертаційного дослідження значно звужує коло останніх, що породжує академічну недоброчесність;

9.    Процеси реорганізації ЗВО відбуваються непрозоро, безсистемно та хаотично, а тому має місце ціла низка негативних наслідків, які критично позначаються на якості освіти;

10. Наглядові ради при ЗВО мають формальний характер, а отже їх діяльність фактично не дає жодних позитивних наслідків;

11.  Система державних грантів для студентів є недосконалою і такою, що містить дискримінаційний компонент.

 

Вищевикладені результати були оприлюдненні на широкий загал шляхом презентації на ХХIІІ Міжнародній науковій конференції «Харківські соціологічні читання: Соціологія у турбулентному світі: науковий статус, суспільна роль та дослідницькі акценти» (21-22 листопада 2024 року, м. Харків, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) та на Регіональному науково-практичному семінарі «Природа та сутність людини» (18 грудня 2024 р., м. Дніпро, Дніпровський державний університет внутрішніх прав).

Отже, актуальність перелічених проблем була підтверджена широкою експертною спільнотою освітян та науковців, а наведені нижче рішення щодо їх розв’язання були сформульовані як за підсумками обговорень в узькому колі створеної робочої групи, так і за результатами дискусій на вищезгадуваних конференції та семінарі й пропозицій, висловлених їх учасниками.

 

6. РІШЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО КЛЮЧОВИХ АСПЕКТІВ ПРОБЛЕМИ (за результатами роботи зі стейкхолдерами)

 

1.     На державному рівні переглянути вимоги щодо документообігу у ЗВО, дозволити можливість електронного документообігу (електронного підпису документації фізичною особою, що має конкретні афеляцію і статус тощо);

2.    На державному рівні ініціювати розробку вітчизняного(их) аналогу(ів) сервісу для перевірки академічних текстів на наявність / відсутність запозичень з більш лояльними для українських ЗВО умовами придбання і використання.

3.    На державному рівні ініціювати підвищення вартості навчання здобувача, що вчиться за кошти фізичних або юридичних осіб, до рівня вартості навчання студена, який вчиться за бюджетні кошти (48-50000 грн. на рік) дасть можливість вирішити проблему заробітної плати викладача та прив’язки його навантаження до кількості студентів;

4.    Забезпечити спрощення процедури реєстрації та подання наукових проєктів на проміжному внутрішньоукраїнському рівні, усунення застарілих, необ’єктивних тощо вимог, які створюють зайві складності для аплікантів. Для забезпечення прозорості і зрозумілості  подання заявок на тримання грантових коштів, зокрема від вітчизняних грантодавців – запровадження пілотної апробації форм заявок на невеликій вибірці випадково відібраних науковців (запровадження процедури бета-тестування форм заявок);

5.    Запровадити актуальну процедуру комерціалізації наукових розробок;

6.    Після завершення чотирирічного терміну навчання на освітньо-науковій програмі, за наявності об’єктивних причин, що підтверджується заявою добувача, надавати йому резервні два роки на написання і захист дисертації.

7.    Розширити вимогу щодо обов’язкового співпадіння ключових слів у наукових працях аспіранта та потенційних рецензентів і опонентів його дисертаційного дослідження по ключових словах до співпадіння за напрямком дослідницької роботи

8.    Для забезпечення прозорості і системності процесів реорганізації (укрупнення) ЗВО: ввести перехідний період для об’єднання – 2-3 роки; враховувати самодостатність ЗВО, особливості регіону; процес стимулювати фінансово, не скорочуючи бюджети ЗВО; враховуючи специфіку, об’єднувати медичні університети лише з навчальними закладами, які готують фахівців з медицини;

9.    Для забезпечення ефективності функціонування Наглядових рад при ЗВО: деталізували функції наглядових рад; запровадити навчання для членів наглядових рад щодо особливостей роботи ЗВО або прописати чіткі вимоги до кандидатів на членство у наглядовій раді, які підтверджували б фаховість та компетентність складу наглядової ради; включити антикорупційні запобіжники до документів, що регулюють роботу наглядових рад (конфлікт інтересів, родинні зв’язки, власна вигода).

10.        З огляду на необхідність удосконалення системи державних грантів для студентів та усунення дискримінаційного компоненту: надавати гранти на навчання не тільки за результатами НМТ (ЗНО), а й за результатами навчання у ЗВО; усунути дискримінаційний компонент, який полягає у тому, що грантова система не працює на тих спеціальностях, де прохідний бал нижче порогового, де мають місце недобори на державне замовлення

7. ВИСНОВОК

 

В умовах такого соціального потрясіння, як повномасштабне вторгнення рф, та з огляду на перспективи повоєнного відновлення України, забезпечення якості вищої освіти та ефективності відповідних освітніх реформ є нагальною необхідністю та інвестицією у майбутнє нашої країни. Врахування запропонованих у цьому документі рішень та пропозицій дозволить уникнути розвитку дисфункцій реформаційних процесів, забезпечити більшу відповідність вищої освіти та її результатів європейським стандартам якості. Співпраця між освітянами, громадськими організаціями та урядовими інституціями є ключовою для забезпечення ефективного впровадження реформ.

 

8. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Вища освіта в Україні: зміни через війну: аналітичний звіт / Є. Ніколаєв, Г. Рій, І. Шемелинець. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. 94 с.

2. Громовенко К. В., Дехтяренко К. О. Освітня політика європейського союзу: витоки, традиції та перспективи. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2024. № 1. С. 348–353. DOI https://doi.org/10.32782/2408-9257-2024-1-61

3. Краєвська О. Освітня політика європейського союзу: становлення та механізми реалізації. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2011. Вип. 28. C. 53–65.

4. Освіта і наука України в умовах воєнного стану інформаційно-аналітичний збірник / Міністерство освіти і науки України; Інститут освітньої аналітики. Київ, 2023. 64 с.

 

 

_______________________________________________________________

Цей матеріал створено у межах проєкту «СМАРТ РЕФОРМИ», який став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). ГО «СМАРТ МЕДІА» відповідальна за зміст публікації, але він не обов'язково відображає погляди USAID або Уряду США.

 

 
 
 

Comments


© 2019-2020 by Smart Media

  • facebook
  • instagram
bottom of page