Виборюючи свободу та життя не лише для України, для світу

В Україні війна. Це не просто війна проти агресора, який прийшов на нашу землю, проти РФ. Це справжня вітчизняна війна, яка демонструє реальний дух та єднання українців. Проти ворога встали не лише військові, тисячі добровольців пішли до лав ЗСУ та тероборони; тисячі українців стали волонтерами – вони вивозять людей з-під обстрілів, печуть та розвозять хліб, ліки, продукти. Люди самі згуртувались у прибудинкові, селищні об’єднання, згуртувались за принципом мікрорайонів, координують допомогу одне з одним, охороняють громади від диверсантів та мародерів, допомагають ЗСУ. Мародерів до речі дуже мало – щоб зупинити їх навіть поліція непотрібна, громадяни самі їх ловлять. Тисячі українців борються на інформаційному фронті, дбаючи, щоб люди всього світу дізнались правду.



Кремль зовсім не розраховував на таку зустріч. І питання навіть не у квітах, якими люди начебто повинні були б зустрічати танки агресора. Питання у колосальному єднанні нації, коли дійсно схід та захід, північ та південь разом. Навіть іноземні розвідки вважали, що Київ та Україна впадуть на третю добу, а ми тримаємось два тижні та обов’язково переможемо, сумнівів вже немає. Ані в Україні, ані на заході.

І це відбувається саме через єднання навколо цінностей. Це не війна за території або політичний курс. Це війна за світосприйняття. Україна бореться за свободу, громадянські права, демократію, людину та її життя як найвищу цінність на землі. З іншою сторони тиранія, насилля, зневага до звичайної людини, дезінформація. Якщо переможе Україна, стане зрозуміло, що громадянське суспільство – найбільш правильна форма існування людей. Якщо Росія – країни-концтабори отримують право на існування.

Тому це не лише наша війна, хоча саме Україна сплачує найвищу ціну – життя й кров наших громадян. Лише в оточеному окупантами Маріуполі загинуло вже понад 1300 мирних жителів, люди гинуть у Харкові, Сумах, Києві, Охтирці – десятках міст та сотнях селищ, які бомбардує ворог. За перший тиждень війни загинуло 38 дітей, й ми ще не знаємо всю статистику. Зрозумійте різницю: ворог боїться йти на пряме зіткнення з військовими, адже вони готові дати відсіч, ворог убиває та тероризує мирне населення – розбомблений пологовий будинок у Маріуполі, лікарні на Київщині та Харківщині, спальні квартали, садочки, школи. Сотні тисяч українців знають, як втрачати дім та рідних, як жити під час бомбардування – ми самі знаємо, команда ГО «Смарт Медіа» з Харкова, наші друзі й партнери – схід України, Донбас, Суми, Київ. Майже 2 млн тимчасово втратили житло, а декому нікуди буде повернутися, адже домівки розбомблено.

Тим часом українці не втрачають людяності, намагаються евакуювати навіть тварин, допомогти людям, які не мають рідних, гідно ставляться до полонених, яких вже понад 2000. Водночас полонені зізнаються, що їм віддані накази стріляти по цивільних, бомбити їх. Їхня держава відмовляється навіть забирати трупи загиблих, та сповіщати матерів про загибель синів. Так, тому це війна за світосприйняття, за людяність проти тиранії.

Тому Україні дуже потрібна підтримка західних країн – тих, хто має однакові, спільні цінності. Потрібна як фінансова допомога, так і правова, суспільна. Після перемоги нам всім потрібно буде переглядати дієвість міжнародних установ, як це сталося з Лігою Націй.

В Україні ж потрібно будувати суспільство відповідно до тих цінностей, навколо яких ми наразі об’єднались – навколо свободи, правди, поваги до людини. Можливо ми довго чекали, тому зараз платимо таку ціну.

Закривали очі на корупцію, інертність у просуванні реформ, відсутність непідкупної судової влади та незалежної політичної системи. Але як би не було наразі важко, потрібно не втратити те натхнення, яке є у громадськості, та з тим же завзяттям відбудувати країну, обрати лідерами тих, хто проявив себе в тяжкі часи та провести необхідні реформи, зробити їх частиною кожного українця та українки. І так, у цьому нам також буде потрібна допомога. Але українці вибороли своє право на щастя, своє право бути частиною цивілізованого світу – вони його захистили. Слава Україні! Героям Слава! За нами перемога, а руській корабль, ну самі знаєте.